295-річчя з Дня народження Г.С.Сковороди

Сакви під голову - і в землю ліг святу, 

А світ ловив іще, не міг побачити... 

І на яку ж було злетіти висоту, 

                 Щоб звідти навіть власну смерть побачити.                                      (В. Забаштанський).

Цього року виплвнюється 295 років з часу народження на нашій землі великого сина українського народу, мислителя, філософа, письменника, педагога Григорія Савича Сковороди. Він, і через майже три сотні літ від дня народження, залишається нашим сучасником, чиї мудрі поради допомагають і ще будуть допомагати нашому народу згуртуватись у непросту і відповідальну добу розбудови нашої держави.

На базі Милівецької школи, під керівництвом вчителів української мови та літератури - О.М.Пасечки та Н.В.Гут, відбулося засідання методичної комісії вчителів української мови та літератури Улашківського освітнього округу. Вибравши надзвичайно філософську тему, ми горді з того, що наші діти поринули у творчість Григорія Савича зі всією душею. Пройшлися стежками його життя з дитинства до старості.

Учні зрозуміли, що слова "Світ ловив мене, та не спіймав" відповідають нашому письменнику найбільше.

Великий мандрівник України продовжує нескінченні мандри до читачів нових епох і цьому вічному шляху Григорія Савича Сковороди немає кінця, бо кожне його слово звернене до серця та душі людини. Сковорода ніс у народ слово про щастя для всіх і кожного. Ці прагнення разом із закликом до духовного удосконалення людини заповідав нам геніальний поет і філософ. Ось чому віщі слова Григорія Сковороди - поета, філософа, гуманіста, просвітителя ХУІІІ ст., його ідеї потрібні сьогодні. Будуть потрібні завтра і завжди.