Приходить осінь.... Ця золотокоса красуня приносить нам не тільки ніжний дощик, кольорові барви, прохолодний вітерець, щедрі дари природи, а й вчительське свято, наповнене мудрістю, відданістю та душевним теплом....

                                                                 
                                   

Допоки серця пломінь не стиха

І школа радо двері відчиняє, 

Веселий голос першого дзвінка 

Моїй землі надію провіщає. 

Він всім співає, що іще жива 

Душа Вкраїни, викохана в дітях, 

Що на скрижалях вічності помістять 

Мого народу справи і слова.

Батьківщино, ти моя відрада

Я люблю тебе і це є факт

Я не хочу моя святине

На поталу беззаконня віддавать.

Боронити тебе у слові буду

І молитись, вічно буду

За мир і спокій, успіх

За духовний зріст душі.