СЦЕНАРІЇ ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ

СЦЕНАРІЇ ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ

СЦЕНАРІЙ ВЕРТЕПНОГО ДІЙСТВА

Різдво! Різдво!
Народження Ісуса.
Величніший на світі день!
Пригладь, дідусю, сиві вуса
І заспіваємо пісень:
Радуйся, земле,
Син Божий народився!

Різдво! Різдво!
Гудуть церковні дзвони.
Підемо вдаримо й ми в них.
Наші молитви і поклони
Тобі, живому між живих!
Радуйся, земле,
Син Божий народився!
Різдво! Різдво!

Шепочуть моря хвилі
І серце стукає в мені!
Я не одна така щаслива,
А нас мільйони на землі!
Радуйся, земле,
Син Божий народився!


Дочекалися ми свята 
І для серця, й для душі: 
На столі кутя багата, 
Пиріжки, узвар, книші. 
В хаті ладан в'ється димно, 
В пасмах затишку й тепла...
Тільки перша зірка блимне, 
Посідаєм до стола.

Й тих згадаєм, хто бідує 
У неволі та нужді. 
Хто і в цей рік не скуштує 
Свят-вечірньої куті... 
Ми надіями ясними 
Обдаруємо сумних 
І пожуримося з ними, 
І помолимось за них.

ПІСНЯ  ( Анна Кривута Різдво)

Звучить різдвяна мелодія

Сніг. Засина під ковдрою гай.

Зірками вкрився небокрай.

Дріма в кутку старий дідух.

Чекає чуда все навкруг.

А височінь луна піснями.

Звершилось диво поміж нами.

Усі –усі ідемо за звіздою.

Вітаймо Бога колядою.

Пастушки з ягнятком

Царі з ангелятком.

Ісуса радо вітаймо.

В піснях хвалу співаймо.

Слава, слава Тобі Рожденний.

Від Марії воплоченний.

Спаси народ, спаси Вкраїну.

Поможи піднятись із руїни.

                              

Вже загоряється зоря

Вісниця неземного дива.

І серце щедро наповня

Чаша повна радості і миру.

Діва Сина в Вефлиємі

Сьогодні рождає.

І мир, спокій, і надію

На світ посилає.

Душа надією палає,

Й любов’ю повниться усе.

А Бог народжений на сіні

Спасіння світові несе

                                        

Різдвяні дні ми так довго чекаєм…

Свята ідуть на наш поріг.

Колядників всіх радо зустрічаєм –

І так завжди, з року в рік.

А з колядкою прийде до нас

Казка різдвяних снів,

І засяє в небі яскраво - 

Зірка святкових днів.

То ж не сумуй, а чекай благодаті,

Яку зішле Господь з небес.

В Різдвяні дні повсюди, в кожній хаті,

На всіх чекає багато чудес.

              

                                              Пісня « коляда, колядка

Стражденні і покривджені, і хворі,

Возвеселіться в цю врочисту ніч!

Возрадуйтеся всі, хто нині в горі,

І зойки втріть, і сльози втріть із віч!

Святе Різдво! О юність споконвічна!

Царі вклонились, зорі мерехтять.

Беззахисне Господнє й Чоловіче

В людські долоні віддане Дитя.

Людино! Чуєш: будь, як світлий Ангел, - 

І втілюй мир в трудах твоїх земних!

Завісу відхиливши, Божий Агнець

Введе тебе в глибини таїни.

Людино! Чуєш: будь, як Чиста Діва, - 

Віддайся в розпорядження Небес.

Господнє провидіння – вічне диво – 

Осяє шлях земний, полегшить хрест.

Людино! Чуєш: будь, як добрий Йосип, - 

І слабкість і невинність захисти!

Ісус Христос, рожденний нині, просить:

Любов’ю серця до небес рости!

І пастушком іди в шуканнях Бога,

Вклонись, знайшовши, як вклонився цар, - 

Й зболіле серце, сповнене тривоги,

Наповнить благодаті світлий дар!

В короні Неба — золота колиска. 

Блакитноперий Ангел нахиливсь. 

Вселенна... І зоря пречиста зблизька: 

Ісус Христос від Діви народивсь.

Божественно. Пресвітло. І казково. 

У діадемі Вічної Краси 

Дитятком Споконвічне стало Слово, 

І світ Його Молитвою зросив...

                    

Десь із глибин високих світлих марев,

Де розпрозорюються крильця в Янголят,

У тиху ніч до вбогої кошари

Молитва Божа лине... Свято свят:

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! Велике вічне диво —

Животворяща Істинна Любов.

Благословенна мить — всміхнулась Діва

З Дитятком — в ореолі молитов.

                  

Пісня______

Розцвіте серед зими різдвяна квітка, 

Як молитва розцвітає у душі. 

Знов покличе золота прекрасна зірка 

До Святої Вифлеємської землі.

Тут весь світ з любов'ю колихає 

(Бо й молитва, й колискова — на устах)

І голубить, і до серця пригортає 

Ніжного маленького Христа.

                  

Христос прийшов до нас, і стало світло, 

Мов Сонце народилось для землі. 

І білим снігоцвітом все розквітло, 

І ангел ніс нам зорі на крилі.

В убогому вертепі стало ясно — 

Благословив це таїнство Господь. 

А Син Його лежав сповитий в яслах, 

Маленьким Серцем промовляючи: приходь!..

Осяяний вертеп запрошує до себе, 

Дух таїнства не сходить з його стін. 

А Він — Христос — вже дивиться із неба, 

Як йдуть і йдуть до Нього на поклін...

                    

Мелодія « Щедрик, щедрик»

Добрий вечір!

Щедрий вечір!

Христос народився!

ВСІ: Славімо його!

ПЛЕСКАЧ

-         Ой, дівчата, а чи не зарано ми танцюємо? Адже ми ще не колядували?

-          

КОЛЯДА_______________________________________________________

( Звучить мелодія Тиха ніч. Голос з імкрофона)

Спочатку було слово, а Слово в Бога було, і слово було – Бог.

З Богом воно було споконвіку

Усе через нього постало, і ніщо.

Що постало, не постало без нього.

І життя було в нім, а життя було Світлом людей,

А Світло у темряві світить…

Вед.І Стою на вершині небосяжної гори, за мною ніч,

А східні вершини починають поволі виринати з туману.

Сяйво світла що сходить багрянцем

Лягає на вершини гірських хребтів.

Здається, що якийсь велетень запалив край землі,

Від чого й спалахнуло небо.

Вед ІІ. Після створення світу перші люди

Адам і Єва були поселені в раю,

Щоб жити там щасливо і вічно.

Але люди не послухалися Бога,

Відреклися його. За це Бог вигнав їх з раю на цю Землю.

Тут вони тяжко працювали, хворіли, вмирали, і душі їхні йшли до пекла.

До раю вороття не було.

Вед І. Тоді люди стали благати Бога

Щоб простив їм і врятував від загибелі

І Бог Змелосердився. Він через пророків

Обіцяв послати їм спасителя, який навчив би їх,

Як повернутися до втраченого раю

ВЕД ІІ. З великим нетерпінням люди чекали прихід Спасителя.

І коли прийшов Він – Син Божий, люди не зрозуміли, не прийняли його

Багато люду ще й досі чекають неа свого спасителя

ВЕД І А приходить Він до нас у спосіб для нас звичайний і водночас

Таємничий: як маленьке, тендітне плачуче дитятко.

1)  На сцені з'являються Марія і Ангел Гавриїл

2)Ангел:

Радій, благодатная, Господь із тобою! Благословенна ти між жінками!

Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

Марія:

Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно зі словом твоїм!

 Матір Божа — Чиста Діва, Марія убога,
що знайшла Своїм смиренням благодать у Бога,
що Вона одна-єдина
Невмістимого вмістила.
Та без мужа породила
від Святого Духа Сина.
Христа Ісуса
Вседержителя,
і Бога, і Людину.
І Спасителя!

3)Марія і Ангел сходять зі сцени

Зірка: Прийшла сповістити вам радість – Спасіння на землю сходить, народжується істина. Я до вас, люди, чуєте? Небо нині ликує, а мене послано сповістити вас… Не чують… Та подивіться на небо, я там! Я освітлюю дорогу до нього. Ну погляньте! Не бачать… Вони не винні – тут, у місті, дуже шумно і темно. Піду в чисте поле, там мене Хтось почує. А може, замало людині світла, або ж я затихо говорю? Надходить Різдвяна ніч, та щось тривожно мені, бо багато смутку завдає те, що якось з кожним роком зустрічаємо все більше байдужості, і невпинно гасне справжнє очікування людей на прихід Спасителя.

ПІСНЯ               Різдвяна ніч___________________________________

Звучить Різдвяна мелодія.

На сцену виходять ведучий і діти.

Ведучий:

Усе притихло, зірка рання

Зійшла на небі, час настав,

Весь світ втомився у чеканні

Свого Спасителя – Христа.

Діти (разом):

Прийди, Господи Ісусе!

Зійди до нас з неба і дай нам розраду.

Ведучий:

Ходіть, дітки, пошукаєм

У яслах Дитятка,

Цілу землю перейдемо,

І таки Його знайдемо.

Ведучий:

Кожна людина на щось чекає,

Але серед усіх чекань одне -

Найважливіше -

Всі разом: Чекання на Бога!

1-а дитина:

Радісне чекання – втіха для життя,

Бо воно дарує сенс і майбуття,

Всі чекали люди і настав той час -

Післаний із неба нам Господь і Спас!

Виходять два ангели і зірка

! Ангел. Час нам вирушати. Вже скоро надійде хвилина радості

Коли зможемо прославити Божу велич. І усім сповітити.

ІІ Ангел. Але поглянь, небо непривітне і бракує на ньому зірки

Зірка: Я б зрадістю і надією освітлювала небесні простори,

Але світ не бажає мене басити і зауважити, бо надто заклопотаний приготуванням до свят, а серце його закрите і не завжди готове прийняти Бога,

Який приходить.

І Ангел: Поглянь вище! Там наш творець і вже час його прославляти

ІІ Ангел: Це ти зірко, і ми ангели, саме для цього створені, щоб через нас всі побачили і почули,

Що Ісус народився

І Ангел: І не турбуйся, що світ саме такий, і що ти не можеш його змінити

ІІ Ангел: Пригайдай, що цю людську неміч бачить Господь і тому посилає свого улюбленого Сина.

Зірка: Дійсно! Це стається кожного року. Щораз в Різдвяну ніч Бог стає таким маленьким і убогим та немічним. Тому світ у своїх розкошах не спроможний завжди зауважити його прихід.

І Ангел: Я знаю, є безліч таких сердець, що завжди хочуть зустріти Бога, жити з Ним. Їм тільки треба допомогти його бачити повсякчас.

Ведучий. Коли ми гортаємо сторінки століть,

Знаходимо важливу подію

Що наче Світоч серед світу стоїть

Це прихід на Землю Месії

Ведучий: Уява малює величний етюд тієї Різдвяної ночі

Що так з нетерпінням ждав стомлений люд.

До неба підносячи очі.

ІІ Ангел Забудьте, люди , всі тривоги

Збирає нині радість нас усіх.

Слава! Слава Всевишньому Богу,

У серцях наших радість і мир.

Пісня____________________________________________________

Під звуки коляди « То Марія Діва, Йосип коло неї» входять Марія і Йосип.

Марія.

           Скажи ти нам, юначе,

           Де б тут знайти нічліг?

           Ніде ми хат не бачим,

           Лиш всюди білий сніг.

Йосип.

           А хоч були хатини,

           Та відмовляли нам…

            І де тепер спочинем –

            Уже не знаю сам…

            Дармо довго ждали

            В кревних під дверима,

            Цілі вже дрожали

            Від вітру і зимна.

            Одні - не впускали,

            Другі – не приймали,

            Треті перед нами

            Двері зачиняли.

Марія.

            Ми збилися з дороги,

            Несила далі йти.

Пастушок 2.

            Ага, я знаю, хто ви…

            Нам Ангел сповістив…

            Здалека, бачу, йдете

            В зимовий пізній час…

            Нічліг собі знайдете

            Ось тут, в стаєнці в нас.

Марія.

           Нам в стайні краще буде

           В теплі, поміж ягнят,

           Ніж там, де злії люди

           У золоті палат.

Пастушок 2.

           Як так, то дуже прошу…

           Заходьте, тут тепло.

Йосип.

           Ну, ось уже знайшовся

           Затишок, і житло.

                           Марія і Йосип заходять до стаєнки.

Марія ( вклякає).

             Се я, раба Господня,

             Стану говорити,

             Хочу Твою волю, Господи, сповнити.

             Коли так бажаєш, нехай так ся стане,

             Се раба Господня Твоїй волі, Пане!

Коляда « Колискова для Ісуса»

                                                Мелодія сопілки

( З*являються пастушки)

І Пастух: Відкрив нам Бог, що знайдемо дитя сповите

Прийшов цей час, здійснилося пророцтво,

Прпйшов Месія.

ІІ пастушок: Благодать Господа з нами

Поспішаймо вітати нашого Спасителя

Нехай буде йому слава на небі й на землі.

ІІІ Пастушок: Я шукав світло серед темряви

А світло знайшло мене

В нашій стаєнці народився сам Бог.

Як привітати Тебе в цім убогім місці?

І Пастух: Прийми від нас, Господи, те,

Що ми Тобі принесли, прийми

Боже наші серця, візьми те, по що ти прийшов.

ІІ Пастух: Ми ще принесли Тобі Ягнятка,

Більше нічого тут не маємо

ІІІ Пастух: Хай прийме Ісус низький уклін від нас!

( кланяються і поволі виходять. З*являється зірка)

Зірка: ( за нею виходять мудреці. Поглядом проводжає пастушків)

Щасливі ви, і відкриті, і убогі.

Щасливі, бо ви перші покликані!

Ви засвідчите радість спасіння тим, хто поневолений неправедно.

Звучить мелодія Три є царі

І ЦАР: Дивіться зірка знову сяє.

Мудрець: отже, він тут – близько!

ІІ ЦАР: Я відчуваю, що він тут, між наи!

ІІІ ЦАР: Браття, я відчуваю дивний жар у моєму серці.

І Цар: Предивне чудо появив нам Бог!

Ось володар вселенної спочив ( кланяється)

Йдучи за зорею серед ночі, просвітить мій розум

Що зустріну в кінці шліху.

Та й те, що бачать мої очі незбагненно для мене.

Я шукав в житті знань, я здобув великі пізнання,

А зараз в малій дитині, я пізнав Бога.

Жодне розуміння не пояснить величі твого приходу

Великий Господе, що змінюєш світ,

Я приніс Тобі в дар – Золото!

Золото знань – цінність розуму.

Найбільший свій скарб я віддаю

Тобі, щоб він служив любові, найбільшому знанню.

(Кланяється)

ІІ ЦАРР: Я шукав серед ночі, серед мраку світло!

Я вирушив у цю дорогу, що віднайти правду – правду життя, правду, що дає людям волю…

І я її знайшов!

Я знайшов Тебе. Я йшов до Тебе за світлом Твоєї зорі,

Щоб віднайти правдиве життя – і я його знайшов.

Прийми ж мій дарунок – кадило

Нехай вся земля Тебе величає,

Єдине моє визнання! ( кланяється)

ІІІ ЦАР: Ось я прийшов поклонитися Тобі –

Володарю Людської Душі

Я йшов за покликом світла, йшов туди,

Куди вело моє серце!

О незбагненна тайна Божої любові.

Ти прийшов перемінити увесь світ,

І від сьогодні ми, ті, що живемо у цьому світі,

Щасливі, бо ми не самі, бо прийшов сам Господь,

Радість всього світу!

Прийми мій дарунок – миро,

Як символ Благовоління!

Нехай розливаються його пахощі

Підходять до вертепу, складають дари, кланяються та відходять, вирушаючи в дорогу.

Цар ІІ  

Пора вже і повертати,

Щоб Іродові розказати,

Що в Вифлеємі Божий син –

Цар світу скоро буде він.

Повертаються, а назустріч ангел

Голос   

„Не повертайтесь до Єрусалиму,

щоб навідатися до Ірода,

Не розповідайте йому про Ісуса,

Бо він хоче його вбити”.

Звучить колядка „Іншим путем повернули”

Дія третя

Палац Ірода, трон

Ірод сидить на троні.

Входить жінка Ірода.

Жінка (з острахом)   

О царю милий, повелителю ти мій,

Ти поясни мені самій –

Невже це справді зірка знає,

Що новий Цар у світі є?

Ірод (махнув рукою)   

Що за дурниці?

Хто вірив би у знак зірниці?

жінка виходить

Ірод (задумливо)

А втім...

А втім, покличте книжника старого!

Чи знає він із книг про щось такого???

Книжник входить, вклоняється до землі.

Ірод (до книжника)

Шукай у книгах, добре там читай,

Чи суджено на світ прийти хлоп’яті,

Що мав би в нас престіл цей відібрати?

Книжник       

У Біблії сказано пророками, що він народиться

У Вифлеємі:

„А ти Вифлеєме, земля Юди, нічим не менша між містами Юди,

бо з тебе вийде вождь, що буде пасти мій народ, народ Ізраїля”.

(падає)

Ірод   

Що сталось? Що там?

Встань і говори…

Несподівано вбігає воїн

Великий царю! Там пастушки

Із Вифлеєму йдуть і щось співають...

Що, нібито, десь цар новий родився.

Ірод       

Що - що? Чи ти здурів? Сказився?

Воїн ІІ (злякано продовжує)

Що три царі зі Сходу там прибули,

Що звірі те дитя зігріли і пригорнули.

Ірод       

Мовчи, бо згинеш!

Я, Цар, цар усього світу!

Кажеш, скрізь люд побожно гомонить,

Що цар новий прийшов на світ?

Я царя іншого не знаю!

Я тут правдивий цар!

Правдивий пан і володар!

Голос   

Владика правди і любові,

Цар з неба тут зійшов між нас.

Він з нас стрясе гріхів окови,

На краще зверне лютий час.

Ірод (перелякано, злий оглядається)

Тут інший цар не може бути,

Про це не хочу я і чути!

Де він? Скажіть, де він лежить?

Голос  

„Ти є цар, та тільки земний –

Народився цар таємний,

Буде він понад царями

Над землею й небесами”.

Ірод (наказово)

Усі до зброї!

Весь мій край,

Кожен куточок обшукайте –

Хлоп’ят дворічних приведіть,

І всіх до щенту постинайте!

Хай не здригнеться ваш меч,

Нехай летять голівки з плеч,

Щоб не минули жодного дитя,

Бо не видати вам життя!

Усіх дітей стинайте до двох літ

Вважайте – всіх! Нікого не щадіть!

Трагічна музика, колядка Не плач Рахиле
За сценою плач матерів. На сцену вбігає Рахиль, падає на коліна перед Іродом

 Ведучий-1:
Плач і ридання чути великі
плаче Рахиль за своїми дітьми.
Плачуть усі матері: ми навіки
втратили діток, не встануть вони!

Рахиль:
Ой, дитино моя мила, що ж ти злого учинила?

Ведучий-2:
Не плач, мати не ридай,
сліз своїх не проливай.

Рахиль:
Як же мені не тужити —
побив Ірод мої діти (благально)       

О, царю, змилуйся моя дитина

Така маленька і така невинна!

Вона тобі служити вірно буде.

Рятуйте люди, ой рятуйте люди!

Ірод       

Чого кричиш. І що верзеш негожа?

Скажи нам краще, де дитина Божа?

(Рахиль мовчить)

 Ага, мовчиш, не хочеш нам сказати,

Ми всіх дворічних будемо стинати!

Рахиль

Піднімається з колін   

Проклятий звіре, душогубе лютий,

Ти в пеклі будеш, аж до дна прикутий.

Тебе чекає сто смертей

За смерть невинних тих дітей!

Ірод       

Гей, воїне, візьми цю дурнувату,

Хай не засмічує цареву хату!

(воїни виводять Рахиль)

Ірод (заспокоюється)

Ну, не втече він від моєї руки...

Жінка Ірода   

Іроде!

Ірод                  

Що там сталось? Говори.

Жінка Ірода   

Наш син! Наш  син! Убили! Не живе.

Я боронила, а вони сказали –

Такий наказ від Ірода дістали:

„Усіх, усіх до двох літ

стинайте впень. Нікого не щадіть!”

(заніміла)

Ірод (зламаний)   

Мій, син загинув...

(по хвилині втішно)

Та погиб і він...

Дія четверта

Воїн І  (вбігає)   

Великий царю, всіх ми повбивали,

Усім, усім однаковий був скін!

Ірод  (у злому почутті)   

А він? А він? Га, проклятий кінчай!

Воїн І       

Він з матір’ю утік в Єгипту край...

Ірод (хапається за серце)  

А – а – а!

А з мене мовби щось висмоктує всі сили

Гей, пси, то так мені ви послужили?

Воїн І   

Ми вірні царю! Ми твої раби!

Твоєї не знесемо ми ганьби!

Ангел         

Цить, ви, шубравці кляті,

Буде правда в нашій хаті!

Ірода, що з вами тут, ще скарає грізний суд.

Вже росте новий Месія —

Між людьми він правду сіє

Злого Ірода сліди -

З горя, смутку і біди –

За те все, хоч круть, хоч верть

Йде по нього клята смерть.

Смерть       

Тут, панове, я з косою

Наче кликав хтось за мною.

Ірод             

Я – цар Ірод, смерте мила,

Завжди ти мені служила,

І косила ворогів,

Всіх кого я повелів.

Смерть       

А кого тепер скосити?

Ірод         

Ворогів моїх. Крім того,

Бога ще скоси малого,

Що в вертепі народився

І на мій трон націлився.

Смерть       

О не буде цього, царю!

Їх косою я не вдарю,

Бо мале дитя в яскині

Має владу в світі нині.

Мушу я йому служить,

А тебе прийшла скосить.

Ірод             

Я могучий і багатий,

Можу викуп добрий дати.

Ось – на, золото моє,

Тільки не коси мене!

Смерть        

Твою душу мушу взяти,

В пеклі чортові віддати.

Робив ти лихо на землі –

Терпи ж у пеклі, у смолі.

Чорт мелодія

Чорт           

Добрий подарунок – ти мені

Будеш кипіти ти в смолі,

У пеклі, на дні у казані.

Ірод            

Пані матінко, благаю!

Поділюсь усім, що маю:

Віддам землі скарби своєї,

Лиш не бери душі моєї.

Смерть        

Ой заберу, тебе я, Іроде проклятий,

За тих невинних діточок

Будеш у пеклі ти конати.

Чорт              

На твою чекав я душу,

Її мати вже я мушу.

Я спіймав тебе на вудку –

Посаджу у свою будку.

В пеклі будеш ти горіти,

На собі смолу носити.

Ангел           

Ось він, що мав життя і смерть,

Упав мертвий і замінився в прах,

Щоб кожен знав, щоб кожен упевнився,

Що Божий Син сьогодні народився!

Вродився Цар і неба, і землі,

Щасливі будуть всі терплячі, всі.

Фонова мелодія

( Виходять всі на коляду)

1.     Срібні дзвони серед ночі

Дзвони голосні, пророчі.

Сонну тишу розбудили

Дивну вість проголосили

В Вифлеємі, у яскині

Божий Син родився нині.

2.     Лунають дзвонів переливи

Через гори, через ниви.

Звеселяють людський рід:

Божий Син прийшов на світ

3.     І радіють всі довкола,

Опадають зла окови

І голосять на всі гони.

Божу славу срібні дзвони

КОЛЯДА « Возвеселімся»

В цей зимовий, тихий вечір,

Сплять засніжені оселі,

Й особливими чуттями

Людські сповнені серця.

Це предивний Святий вечір -

На котрий ми всі чекали, -

І дорослі, і малеча, -

Святий вечір довгожданий.

На крилах ангела вже линеш,
Різдвяний вечоре, до нас!
Тут звуком дзвона в тишу кинеш,
Там вікна проясниш нараз.
І навіть в найбіднішій  хаті
Кладеш ти радість на столі,
Й радіють твоїй благодаті
Усі, хто жив, - старі й малі...

Святвечір

Хлопчик сидить біля столу і товче горішки. Мати з дочкою на лаві труть мак.

Мати.  Мак, дочко, готовий. Але на Святий вечір це не мак,а зернята.

Дочка.  А чому, мамо?

Мама. А тому,що люди кажуть: якщо мак зернятами називати, то блохи кусати не будуть.

Дочка.  Мамо, дивіться, він всі горіхи поїсть. А що до куті буде?

Син.  Не бійся! І тобі ще буде, і кутя буде з горіхами.

Дочка облизує макогін.

Дочка.  Ой, як смачно!

Син.  Дай і мені облизати .  (Підбігає до сестри)

Мати.  Дочко, а дівці облизувати макогін не можна, чоловік буде лисим!

Дочка.  Ой, мамо, таке скажете.

(Мати готує вечерю)

Мати.  А горішків, сину, ти вже надолубив? Ану, що там в тебе є?

Син.  Он скільки!

Мати. Йди, доню, підготуй родзинки до куті, а я розведу мед та цукор, щоб наша кутя була солодкою.

Син подає горішки, дочка  родзинки. Мати готує кутю. Донька заглядає у вікно. Хтось гупає.

Дочка.  То вже наші тато йдуть.

Мати.  Добре, діти, кутя вже готова, зараз будемо вечеряти.

Син підстрибує.

Син.  Ой, будемо вечеряти!

Входить батько.

Батько.  Слава Богу, от і дочекались ми всі Святого вечора.

Ставить сніп в кут.

Батько.  А де, Насте, наша свячена вода? Піду покроплю нею наше обійстя, щоб не було в ньому нічого злого.

Мати.  Он візьми на скрині.

Господар бере воду, ллє до миски. Діти дивляться, що він робить. Після цього виходить надвір.

Мати.  Діти, пора і дідуха принести.

Діти радіють і вигукують: «О, дідуха, дідуха»!

Мати. Який гарний вечір сьогодні!

Розстеляє по підлозі дідуха, їй допомагають діти.

Мати. Розстелимо дідуха, і в нас вже свято сьогодні !

Дай-но, сину, горішки, що залишилися в мисці, бо з миски добре брати. Тепер попробуєш знайти їх у дідусі.

Син подає горішки, мати розкидає їх по дідусі.

Мати.  А тепер, діти голосно квокаіте, щоб цього року в нас квочки водилися і курчат було багато.

Діти квокають, збирають горішки. Мати порається біля печі.

Батько.  Надворі під вікном. Куме, куме, а де сє ваші кури несуть?

Мати.  Чи в хаті, чи в загаті, та все при своїй хаті.

Дочка.  Мамо, а що там під вікном батько говорять?

Мати.  А так, доню, заведено в нас говорити на Святий вечір, щоб кури по сусідах не неслися, а все при своєму обійсті.

Батько заходить із сокирою і кладе її під стіл.

Батько.  А то , діти, самозахист від злого Ірода, який, коли дізнався про те, що народився Ісус Христос, ходив по селах і нищив немовлят, тому що в кожній дитині вбачав Ісуса.

Мати.  Час і сіно постелити на столі.

Йде по сіно і розстеляє його на столі, діти допомагають.

Мати.  Сіно, діти, стелю на стіл в знак того, що на сіні народився Ісус Христос у Вифлеємі.

Іди, дочко, подай святковий обрус.

Накриває стіл обрусом. Батько кладена кожен ріг стола копійки, а під обрус часник.

Батько.  Часник кладу, щоб ніколи до нашої хати злий дух не підкрався. Гроші кладу, щоб достаток і багатство в нас завше було. Кладу не срібні монети, а золоті.

Мати.  А тепер можна і вечеряти.

Батько.  Почекай, жінко, спочатку давай миску святої вечері нашій худобі. Кажуть, що вона цієї ночі розмовляє.

Син сидить біля столу, дочка йде за мамою і дивиться, як мама накидає в миску страви.

Дочка.  Мамо, як ви багато наготували сьогодні!

Мама.  На Святий вечір, доню, на столі повинно бути 12 страв, в знак того, що було 12 святих Апостолів.

Син.  З-за столу. Та давайте вже їсти, а то аж слинка котиться.

Дочка.  Почекай,вже тато йдуть.

Мати кладе кутю на стіл.

Батько.  Заходить до хати, підходить до столу. А тепер за давнім християнським звичаєм помолимось перед вечерею.

Всі моляться, сідають за стіл, батько світить свічку.

Мати.  Іди, сину, загаси світло в хаті. Нехай світить свічка. Світло свічки вселяє спокій в душу людини. Тоді вона забуває про все зле, що є на цьому світі, а в душу її приходить тепло, любов та покора.

Батько хрестить кутю, їсть, далі всі їдять.

Під пісню Моя молитва нехай лине

Батько.  Добре повечеряли? А тепер заколядуємо.

Дочка. А що будемо колядувати?

Мати.   Першою колядкою є «Бог предвічний».

Колядують «Бог предвічний».

Мати.  Ану, дочко, йди надвір і подивися: коли є звізди на небі – кури будуть нестися, а коли хмарно – корови будуть доїтися.

Дочка виходить, а син пчихає.

Батько.  О, ти, сину, ще й на Святий вечір так гарно пчихаєш. Тому мушу вже тобі щось пообіцяти. А пообіцяю я тобі на Великдень справити нові черевики.

Син радісно підстрибує, вбігає дочка.

Дочка.  А до нас колядники йдуть.

Всі встають з-за столу, мати накидає хустку. Входять колядники.

Колядують.

Коляда____________________________________________

Батько.  Прошу вас, люди, за стіл.

Мати.  Дуже просимо.  Кланяється.

Колядник.  Ой, немає часу, треба йти далі з колядою, повіншувати в кожній хаті.

Мати.  То хоч пригощайтесь пампушками

Колядник.  Дякуємо господареві за хліб, за сіль, за слово добре, а ми підемо дальше з колядою.  Виходять.

Мати.  Дочко! Ледь не забула. Піди надвір,потарабань ложками, звідки собаки загавкають, звідти і старостів нам чекати.

Дочка.  Мамо, як кажете, то піду.

Мати.  Кутю і все, що на столі, залишимо душам покійних, щоб вони не гнівались на нас. Опівночі вони прийдуть на Святу вечерю.

Ось і все. Пора, діти вкладатися спати. Щоб Ісус Христос рож денний, що прийшов спасти наш світ, дав нам день благословенни

Виходять всі колядники і віншують

Дай вам Боже
В щастю, здоровлю
Дочекати від Різдва
До Нового року,
Від Нового року до Богоявлення,
Від Богоявлення, до Воскресення,
Від цього року до ста літ.
З року і на рік.
Доки Господь позначив вік.

* * *

Хай Різдво з тим завітає,
Чого серце забажає.
Хай несе у кожну хату
Щастя, радості багато,
Хай смачна кутя Вам вдасться,
Хай в сім’ї панує щастя.
Щоб весела коляда
В хату радість принесла.
Христос рождається!

* * *

Хай смачна кутя удасться,
Хай в сімї панує щастя,
Щоб весела коляда,
Мир вам в хату принесла.
Щоб співали рано півні,
Щоб велися в хаті гривні.
Щоб весело і багато
Провели Різдвяне свято!!!

Коляда____________________________________________________________

Хай радість і добро несе тиха Ніч Свята,
Хай освітлює Вам шлях зірка золота,
У небі зорепад справджує бажання!
Щастя Вам, Веселих Свят, миру і кохання!

* * *

У день святий Різдва Христова
Бажаю щастя Вам земного,
Бажаю в душах відродити уміння вірити, любити,
А Бог Вам щедрою рукою за Вашу віру, за терпіння
Своє надасть благословіння.

* * *

Нехай цей день, а також рік – завжди буде веселий
Божа щира благодать, завжди буде в оселях.
Біди не знати, ні страждань – в достатку завжди жити,
І Дню Народження Христа – воістину радіти!
Христос Народився!

* * *

Христос народився!
Хай здоров'я з Вами буде
Хай Вас гумор не забуде,
Хай смачна кутя удасться,
Хай завжди панує щастя,
Щоб весело і багато провели
Різдвяні свята!

* * *

Хай в році новім,
При святому Різдві,
Всі мрії сповняться -
Давні й нові!
Як тим пастухам,
Хай Вам ангел щоднини
Приносить до дому
Приємні новини! 

* * *

Щастя тому, хто його чекає,
Любов тому, хто є сам,
Здоров'я також хто його немає
І красу – хто яку обрав сам.
Сліпим сили сонячного щастя,
Покинутим також – сили пережить,
Ну а всім Вам на Різдво Христове -
Я бажаю просто в Мирі жить!

ПІСНЯ__________________________________________________________

Хай радість і добро несе тиха Ніч Свята,
Хай освітлює Вам шлях зірка золота,
У небі зорепад справджує бажання!
Щастя Вам, Веселих Свят, миру і кохання!

Просим Тебе Боже, зглянься на Свій люд,

Благослови працю і щоденний труд,

Вчини так, щоб люди

Були добрі, щедрі, щирі,

Щоб не було зла і воєн,

і всі жили в мирі.

Щоби бджоли мед давали

і нива родила

Щоби Бога прославляла

Україна мила. 

І в вас і в нас все буде гаразд

Проект "Твій рідний край"

Міністерство освіти і науки України

Відділ освіти

Чортківської райдержадміністрації

Милівецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

                                                                     Мета проекту: розвивати екологічну культуру і світогляд школярів, бережливе ставлення до природи рідного краю, формувати навики пошуково-дослідницької роботи, поглиблювати знання про стан природних екосистем, рідкісної біоти; залучення учнівської молоді до творчої природо-дослідницької роботи, яка носить прикладний краєзнавчий характер, виховувати любов та повагу до краси рідного краю.

Завдання:

1. Широке залучення учнівської молоді до пошукової і дослідницької еколого-краєзнавчої роботи;

2. Обстеження території на предмет її екологічного стану та виявлення перспективних для заповідання об’єктів;

Очікувані результати: виявлення нових природних живлень для річки Серет , очищення її за ініціативи учнівських об’єднань.

Реалізація проекту: січень – грудень 2015 року

                                                         АНОТАЦІЯ

          Серет – ліва притока Дністра, найдовша рівнинна річка (218 км) у межах Тернопільської області. Дана робота присвячена дослідженню загального екологічного стану води в річці Серет, зокрема в Чортківському районі.

          Робота містить матеріали про властивості води, її використання, види та джерела забруднення води, інформацію стосовно результатів досліджень забруднення води відкритих водоймищ по Чортківському районі, надану Чортківською санепідемстанцією, інформацію екологічних експедицій по даній території. Також проект містить:

  Лабораторну роботу:

·        Хімічні показники забруднення води.

Фотографії:

• Серет  на території села Милівці
• Очищення берегів річки
• Виступ екологічної агітбригади на тему : «Вода є життя»
• Проблеми мілководдя та висихання. Живлення річки

                                      ПЛАН-ПРОЕКТ

№п/п	Тема	Термін виконання	Відповідальний
1.	Вступ. 1.Очищення берегів річки . 2.Виступ екологічної агітбригади на тему : «Вода є життя»	Березень-квітень
2.	3. Проблема мілководдя та висихання річки.        Живлення річки 4.      Бактеріальний аналіз води в річці Серет 5. Створення діаграми забруднення річки	Травень-червень
3.	6.Залучення місцевої влади до проблем забруднення ріки в нашому районі	Липень-серпень
4.	Підсумок проекту. Залучення лідерів учнівського самоврядування до цієї проблеми. Започаткування проекту: «Екологія і сучасність»	жовтень

                                                              Вступ

Чортківський район лежить у межах Подільської височини. Корисні копалини: вапняки, пісковики, гравій, гіпс, піски, глини. Район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони.

Основні річки: Джурин, Серет, Нічлава, Збруч. Переважають темно-сірі опідзолені ґрунти. Площа лісів – 11.2 тис. га.

У районі є заказники - Дача Галілея та пам’ятка природи – печера Млинки (державного значення), два заказники та сім пам’яток природи (місцевого значення).

         Ми зупинилися на дослідженні річки Серет.

Сере́т — річка в Україні, в межах Бродівського району Львівської області (витоки)та Зборівського, Тернопільського,Теребовлянського, Чортківського, Борщівського та Заліщицького районів Тернопільської області. Ліва притока Дністра (басейн Чорного моря). Річка Серет є окрасою нашого Тернопілля  і найбільшою річкою Чортківського району (Додаток І)

Для дослідження ми обрали територію річки в межах сіл Улашківці, Заболотівка, Милівці, Капустинці. Через територію нашого села Милівці проходить річка Серет  в напрямку з Південного Заходу до Північного Сходу, протяжністю приблизно 7 км. Починається від Улашківського «коліна» і закінчується каньйоном біля гори «Лиса»    с. Лисівці Заліщицького району (Додаток 2). Вздовж берегової лінії ростуть верби, вільхи, які захищають берег від омивання водою.

1.Очищення берегів річки .

         Ощищення берегів річки Серет стало вже давно глобальною проблемою нашої місцевості. Для цього ми започаткували проект «Сміттєзвалищам  - ні!», де за допомогою місцевої влади встановили сміттєві баки на даній території . Проводимо екологічні місячники, що допомагають підтримувати чистоту на берегах річки (Додаток № 3)

2.Виступ екологічної агітбригади на тему : «Вода є життя»

Найпоширеніша рідина на Землі – вода, без якої неможливе життя, вона є складовою всіх живих організмів. Тому екологічна бригада «Надія» проводила різноманітні заходи щодо заклику збереження водних ресурсів для жителів сіл.

Екологічна бригада «Надія» вже діє 12 років. Є переможцем багатьох обласних та районних конкурсів, створює власні екологічні проекти. У 2015 році взяла участь у Всеукраїнському конкурсі екологічної просвіти «Земля – наш спільний дім», «Збереження водних ресурсів», де посіла ІІ місце на обласному етапі конкурсу (Додаток 4 )

3.      Проблема мілководдя та висихання. Живлення річки

         На руслі річки,  у зв’язку з малим живленням, за останні роки за мостом с.Милівці утворився острів (Додаток 5 ) у зв’язку з малою кількістю опадів та малою кількістю стічних вод для живлення річки. Ці острівки ми мали змогу спостерігати у кількох місцях, взятих для спостереження.

Річка Серет на території села Милівці здавна живилася різноманітними струмками та потічками. Але на сьогодні їх зменшилося, і залишилося тільки джерело. Що цікаво, село Милівці умовно поділяється на дві частини не тільки річкою Серет, але й струмком, який бере початок з «мочарів», які знаходяться в лісі (Додаток 6 ).  Цей струмочок називають р.Мочарою, який  найбільше живить річку і впадає у неї поблизу млина. Цьогоріч ми вперше виявили і  очистили його , оскільки він знаходиться в рукотворному лісі, тому рідко хто  мав змогу туди дібратися. 

         Річка на даній території живиться різноманітними джерелами. Старожили села завжди пам’ятають цілюще  джерело, яке маленькою струєю впадає в р.Серет. З даніх -давен люди доглядали джерело, віруючі, йдучи на прощу до Улашківського монастиря, пили з нього воду. Учні Милівецької школи завжди брали участь у прибиранні території навколо джерела. У 2013 році  місце джерела облаштували капличкою Матері Божої, де в нинішній час відбуваються різні Богослужіння, а люди  вірують в  цілющу силу його води і до сьогодні (Додаток 7)

         Ми – екооб’єднання «Надія» -  озброївшись лопатами та веселим настроєм,розчищали струмки, які живлять річку. Радості не було меж, коли ми побачили, як маленький потічок пробиває собі дорогу в життя! І це з нашою допомогою на території с.Заболотівка.

         Акція «Чисте джерело», до якої ми вже залучили і владу села, набуває щороку активного поширення серед простих місцевих жителів.

2.      Бактеріальний аналіз вводи в річці Серет

Нами, за допомогою Чортківської санітарної служби, було проведено хімічний та бактеріальний аналізи води за 28 показниками в місці скиду стічних вод в річку Серет. У зв’язку зі зменшенням підприємств                                      ( м’ясокомбінату та склозаводу), вода в Сереті стала значно чистіша. Це показують дослідження попередніх років і цьогорічного (Додаток № 8).

Крім дослідження стану річки, ми разом із фельдшерами даних сіл не могли не дослідити аналізи питної води (Додаток 9). Минулорічні дослідження показали в питній воді citrobakter. Після того 8 колодязів з питною водою підлягали механічному очищенню та очищенню «Жавелем». Натомість цьогорічні аналізи води показали нормовані результати.

6.Залучення місцевої влади до проблем забруднення ріки в нашому районі

         За ініціативи нашої екологічної бригади було виявлено та очищено 2 джерела, що живлять нашу річку. За допомогою місцевої влади ми упорядкували території навколо джерел, одне з них дістало неофіційну назву серед односельчан « р. Мочара», яка за півроку пробила собі шлях посеред села до р.Серет.

         Започаткували серед лідерів учнівського самоврядування провести аналогічні дослідження у зв’язку з висиханням та мілководдям річки Серет. А також впровадили новий проект на 2016 рік « Екологія та сучасність».

         Ще одним цікавим об’єктом для нашого ока став глиняний кар’єр в с.Милівці – одне з місцевих природніх див, яке ми обов’язково почнемо досліджувати (Додаток 10)

ВИСТУП КОМАНДИ ЮІР "ДОРОЖНІЙ ПАТРУЛЬ" (КЕРІВНИК - Н.В.ГУТ)

( Учні виходять з двох сторін , імітуючи виїжджання на машинах під танець «Пінгвінів» потім звук гальм і зіткнення)

Правила дорожні знайте!

В ДТП не потрапляйте!

Всіх вітаємо ми вас!

Наш патруль – збереже вас!

Вас вітає команда Милівецької  загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

«Дорожній патруль»

Наш девіз: « Оглянемось вправо, вліво, а тоді – крокуймо сміло!!!»

-Ми знаємо знаки дорожнього руху : «І вас навчимо!»

-Ми дотримуємось правил дорожнього руху : « І вас закликаємо!»

-ми ніколи не вчимось на своїх помилках: « І вас застерігаємо!»

Щоб не трапилося всяке, 
Шанувати треба знаки. 
На дорозі небезпечно, 
Тож обачним буть доречно. 

Пісня

Світлофор не минай,

І на світло зважай,

На червоний ти стій,

На зелений рушай

Бо знання треба всім,

Ми нагадуєм вам

На дорогах – це пильність не забувай!

(Звучить музика, учасники розстелюють зебру навхрест, виносять дорожні знаки, виїжджає дівчинка на роликах то в машину, то на червоне світло, її спиняє поліцай)

ПОЛІЦАЙ:

-Стій, дитино, не лети

Оглянися, не спіши!

Тротуаром йдуть малята,
Жваві хлопчики й дівчата.

Ах ти бешкетниця така,

наробиш всім нам зараз зла.

Реп: (бігаючи навколо дівчинки зі знаками)

Правил дорожніх багато на світі

Знають про це і дорослі і діти

Якщо машину ти собі купив

То сідай ПДР зазубри

Літають на вулицях машини

Там швидкість,ненадійні шини

Ти спустись до переходу

Там крокують пішоходи

Попереджає дорожній знак, що

На дорозі є зігзак

Те ж небезпека на тебе чекає

Про це Таня  попереджає

А для чого раптом тут

всі машини стали в круг

стрілки дружно сталив коло

адже це – це круг по колу

хочу вас про знак спитати

що він може означати?

Кожен знає це на світі

Знак говорить що тут діти!

Ось поглянь

На цей ти знак

Він висить не просто так

Гав на дорозі не лови,

А по зебрі швидко йди!

Що за світло світить в очі

Ти його запам*ятай

Ти уважно подивись,

А тоді ступай!!!

Дівчинка:

Ой, пробачте ви мені,

Любі, милі знаки,

Я обачнішою стану

Буду вас вивчати!!!

-Що ж ми навчили,  а ви засвоїли?

Передай те всім: Будьте уважні на дорозі!

(Звучить тривожна музика на фоні учасниця говорить слова, а інші викладаючи світлофор імітують відповідні дії: гру на проїжджій частині, їзду на велосипеді, перехід в недозволеному місці тощо.)

Задумайтесь! За період 2015 року в Тернопільській області сталося  1050   транспортних пригод, в яких постраждало  багато  дітей (дитина з велосипедом)

       Причини: перехід вулиці в недозволеному місці (кружляє викладаючи зелене світло), гра на проїжджій частині та поблизу неї, неочікуваний вихід на проїздну частину, на нерегульованому перехресті дітям складно оцінити небезпеку з усіх сторін, поспіх, обмежене оглядовість – усе це є причинами ДТП за участю дітей

Щоб не було лиха,дорожньої біди

 уважним  на дорозі будь друже ти  завжди

не можна на дорозі робити такі дії

бо може все трагічно скінчитися для вас

ви краще зупиніться

навкруг ви подивіться

дорога для дитини- не місце для забав

коли ідеш із школи на носі зарубай

в дозволеному місці дорогу ти долай

для тебе є тут зебра, а також світлофор

й безпечно подолаєш любий ти марафон

коли ти маєш транспорт, хоч прав в тебе нема

скажу тобі я друже – маленька це біда

тобі лише потрібно ці знаки пам*ятать,

тоді зможеш спокійно в дорогу вирушать!

Пісня

Напевно скоро ми ходить забудемо

Бо привичка в нас живе

Два кроки ми вже,і ми вже мучимся

До чого ж нас це приведе?

Автомобілі, автомобілі

Практично все заполонили.

Наше завдання вам розказати,

Що правила руху треба поважать

ЮІР – це правила

ЮІР – це попередження,

ЮІР – це допомога

ЮІР – це життя,

Вас вітала команда Милівецької ЗОШ І-ІІ ступенів «Дорожній патруль»

СЦЕНАРІЙ ЗБОРУ СТАНИЦІ ІМЕНІ МАРУСІ ЧУРАЙ З НАГОДИ РІЧНИЦІ УПА ТА ПОСВЯТИ В СОКОЛЯТА УЧНІВ 2 КЛАСУ

(Позивні. Весь захід супроводжується відео-презентацією,Станиця вишикувана і готова до проведення збору, у кожного чотового в руках щити з гаслами та портрема  тих, кому присвячена чота)

Станичний:Увага ! Розпочинаємо урочисту лінійку, присвячену _____  річниці УПА та посвяті в соколята учнів 2 класу.

Станичний: Увага до сокольської переклички приготуватись (чотові крок вперед, тримаючи символічні щити зі зображення своєї чоти)

Станичний: При внесенні державного прапора України всім стояти струнко! Прапор внести!

(  внесення прапора і гімн)

Станичний: Сокільський переклич почати!

9 клас (чотовий крок вперед: « Чота ім.Петра Дорошенка наш клич:               ( всі) «Козацькому роду нема переводу»)

8 клас_______________________

7 клас_______________________

6 клас________________________

5клас________________________

4клас________________________

3 клас________________________

Чотовий:Станиця ім. Марусі Чурай , наш клич: Як Маруся Чурай Україну любити, прославляти наш край і народу служити!

Наша пісня: співають пісню « За світ встали козазеньки»

(чота ім. Марусі Чурай – вишкіл, здача рапорту директору школи)

Перешикування в ону, дві, три ширенги.

Станичний: Шановний Богдане Львовичу станиці ім. Марусі з нагоди святкуваня річниці УПА та  посвяти в соколята учнів 2 класу вишикувана і готова – чотовий – Левчук

Директор: Вільно!

Чотовий далі виконує команди і з піснею на вихід

( звучить повстанська  мелодія виходять читці)

1.Чи вам відомо, хто то є повстанці? 
Це ті, що їм немає вороття 
До рідних хат, десь у рові, землянці 
Чи під кущем їм місце для життя.
Ні вдень, ні в ніч, ні ввечері, ні вранці 
Немає для їх долі забуття, 
Бо в домах їх замість осель – руїна 
Й розстріл рідних до п’ятого коліна.

2.Жадоба помсти за свій тихий рай 
Сплюндрований у їх гартує дух; 
До боротьби їх кличе рідний край, 
І кожен з них той поклик любо слуха.

Нехай і мало їх, борців, нехай 
Покірно інші ждуть, як віл обуха, 
Від ката смерті, тільки не вони, 
Не страшно їм нерівної війни...

                                              Пісня   « МАЛЬВИ»

5.Шляхами курними, стежками крутими, 

По хащах яруг і дібров, 

Крізь ранки похмурі,крізь ночі,крізь бурі 

Вкраїнський повстанець пройшов. 

І долом й горою про мужність героя 

Співали ліси і поля, 

Неслись перегроми про Львів і Житомир, 

До волі тяглася земля. 

І в рідних просторах палкий та бадьорий, 

Овитий димами атак, 

Стояв на сторожі,як пострах ворожий, 

Незламний у битвах вояк

6.Ти тямиш,мій друже,ті спеки і стужі,  

Ті будні, часів бойових,

Як нас у Карпатах стрічали дівчата, 

Мов любих легінів своїх.

Я згадую стало столичні причали, 

Знайомі гаї за Дністром, 

І сниться ночами, що тими гаями 

Ми знову рейдуєм разом. 

Бо друзів рішучих уже не розлучать 

Ніколи ні даль, ні роки: 

Ти-там в Україні, я тут-на чужині 

Одної чоти вояки!

Ведучий 1. Історія і діяльність Української Повстанської Армії, яка своєю боротьбою не тільки запалила надію на вільне життя в серцях мільйонів українців, але й показала безприкладний героїзм та самопожертву всім країнам Європи, є найяскравішою сторінкою національно-визвольних змагань українців.

Пісня « Зродились ми великої години»

8.Всім тим, що з крісами стояли

На полі битви чи в лісах.

І тим, що в тих боях упали

Або, що мучились в тюрмах,

І тим, які страху не знали,

За Україну в бій ішли,

Хатини рідні покидали,

Щоби на волі ми жили.

І тим яким ворожа куля

Прошила молоду ще грудь.

І закривавилась шинеля,

Хреста ніде не покладуть.

І тим, що їх могила стала

У травах, в лісі десь чужім,

І Україна не співала

Ще «Вічну пам’ять» навіть їм.

Всім тим, що в бій ішли завзято,

Щоби нам волю принести,

Що мучив їх десь ворог клятий,

До кволості щоб довести.

Ще тим, які живі сьогодні,

Але в рядах борців були,

Які нескорені і горді,

З путі своєї не зійшли!

9.В тім краю, де все співає вранці,

І шумлять закохано ліси,

За Вкраїну билися повстанці-

Прометеї волі і краси.

Боронили землю від фашистів,

Від поляків і більшовиків,

Щоб ніколи у селі і в місті

Не затих народу вільний спів.

Та високі мрії не збулися,

І злетіть соколи не змогли.

Ворогам поганим не здалися,

І в холодні ями полягли.

Прийшов час- прославляють їх нащадки,

І летять пісні, як журавлі.

Збережемо, браття, світлу пам'ять

Про героїв нашої землі!

9.Горить в народі і буде горіти

Любов животворна до вас, герої УПА.

Тиранам несила любові вогню погасити

У пітьмі нам світить лиш ваша повстанча тропа.

Так ви герої в священній борні за свободу,

Співаючи пісню ішли ви у правильний змах,

Щоб владно засяяв над вежами Києва й Львова

Злотисто-блакитний державний наш стяг.

Пісня = -------------------------------------

Станичний: А що соколи, дайте слово сказати, чи не час до гурту соколят приймати?

-         Саме час саме час , в самий раз, в самий раз!

-         Станичний: Одержавши на разі згоду дітей козацького роду у наше коло викликаю, їх перевірити бажаю!

( звучить марш гей соколи, заходять другокласники)

Станпичний: Сьогоднішньому святу ви бачиться раді? Скажіть чи готові ви жити по-правді?

-Готові, так, і жити чесно будем, і заповідей соколят ніколи не забудем!

Говорять заповіді:

1.    Я – людина, я мушу дбати,

Щоб цвіла земля.

2.    Сторінки роду свого знати

І свято їх оберігати.

3.    Варт пошани сивий волос,

І старенький тихий голос.

Ви до зморшок придивіться,

Станьте ближче і вклоніться.

4.    Я люблю і шаную батька й матір свого.

Дай же, Боже, щбо я виріс,

В школі гарно вчився,

Щоб я батькові і неньці

Добре відплатився

5.    Моя рідна школо – святине моя,

Я шаную й поважаю вчителя свого.

1.Буду добре я учитись,

Буду гарно поводитись,

Буду гідним скрізь і всюди,

Щоб нести вам радість, люди.

2.О, слово, рідне що без тебе я,

Без пісні , що мені співала мати,

Я навіть дня прожити би не зміг.

3.І рушник той вишиваний,

Чи бабусин, а чи мамин,

Буду довго оберігати,

З ним повернуся я до хати.

УСІ: Щоб сокільському роду, не було переводу, присягаємо на вірність Укураїні й народу.

ПІСНЯ « Гей, соколята» ( 2 клас)

Станичний: Що говорить вам – « Сокіл»

Це крилате горде слово?

Чом завжди буває так, що світлішає від нього?

Соколята: Соколи – це вільні люди,

Соколи – безстрашні всюди,

Соколи – борці за волю,

За народу добру долю.

4. сокіл  чесна смілива людина

Найдорожча йому Батьківщина!

5 сокіл – слабкому захисник,

Цінити побратимство звик!

1.Сокіл – усім народам друг

і лицарський у нього дух.

2.    Сокіл – це той, хо за освіту,

Хто прагне миру і блакиту.

3.    Сокіл – вкраїнську любить мову

Він завжди держить своє слово.

Разом: Щоб сокільському роду

Не було переводу.

Присягаємо на вірність

Україні й народу.

ПІСНЯ__________________________________________(2 клас)

4.Маленькі наші ноги
Та знають свою путь.
На службу Україні,
Як виростуть підуть.

5.Маленькі наші руки,
Та кріпнуть і ростуть.
На службу Україні
Всю працю віддадуть.

1.Дитячі в нас сердечка
Та щире в них чуття.
Любити Україну
Будуть ціле життя.

2,Розцвiтай, Україно, 
Ти квiтками калини
I рости, Україно, синiв,
Щоб вони тебе милу
Захищати зумiли 
Вiд усiх чужакiв-ворогiв.

3.А дочкам своїм, рiдна,
Ти наказ рознеси всiм,
Щоб синочкiв ростили своїх,
До науки привчали
I добру щоб повчали
Та поваги до рiдних батькiв.

4.Хай буде Україна 
Багата та сильна,
Та щоб горя не знала вона,
Щоб була вона гарна,
Щоб була вона вiльна,
Україно моя чарiвна!..

5.Нам сам Бог помагає
Й землю благословляє,
В боротьбi за життя нас веде
За свою Батькiвщину,
Бо немає країни
Краще нашої бiльше нiде!..

Соколята: Соколята! БОГ! Україна!НАЦІЯ!

Усі: ВІРА!ВІРНІСТЬЁ!

Пісня__________________________________________( 2 клас)

Станичний: Давайте вручимо посвідчення орлятам,

Вони ж бо від сьогодні  - соколята!

( вручення посвідчень)

Звучить легкий повстанський наспів:

Моя прадавня, бідна Україно,

 В віках стражденна батьківська земля.

Люблю тебе всім серцем до загину,

Як мати любить в горі немовля.

Тебе віками нищили і рвали,

Синів найкращих гнали у Сибір.

Собачі діти вдома ґвалтували,

Щоб ти жила біді наперекір.

Схилю в зажурі голову й заплачу,

Сльоза скупая котиться з очей.

 Змахну її рукою нетерплячу.

Нехай в Москві не тішиться пігмей.

Збіжить лиха, прокотиться година,

Розплата гряне, громом перед ним.

Ми ж ні за що, не станем на коліна.

І не впадем в ході ні перед ким!

Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім'ям радію
І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім'ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.
Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім'ям вмираю
І в твоєму імені живу!

                              ПІСНЯ « ГЕЙ , СОКОЛИ

Станичний: Соколят усіх щиро вітаю!

Здоров*я і щастя бажаю!

Дорогі хлоп*ята, дорогі дівата.

Прийняли сьогодні вас у соколята.

З цим славним святом кожного вітаю.

То ж, друзі, борімося за відродження рідної мови, національної культури, проникаймо в таємниці історії. Любіть Україну! Шануйте її народ і себе!

Увага! Урочиста лінійка оголошується закритою!

( Гімн)

При виносі Державного прапора України всім стояти струнко!

Станичний: А зараз запрошуємо всіх бажаючих на покладання символічного вінка у вигляді тризуба до моголи « Борцям за волю України»

              ( Перешикування станиці і похід до могили)

ФЕСТИВАЛЬ ПАТРІОТИЧНОЇ ПІСНІ, ПРОЗИ ТА ПОЕЗІЇ

(Святково прибрана зала у національну символіку, по обидва боки колони з прапорів, посередині великий екран, де глядачі можуть переглядати відеосупровід до заходу, таблиці з надписом «УПА», « Крути», « Січові стрільці», «Воїни АТО»)

МЕТА: виховання в учнів національних почуттів та патріотизму,

любові до власної нації, її культури та традицій, до власної історії, мови, віри, вітчизняної культури.

ТЕХНІНІ ЗАСОБИ: мультимедійна дошка для супроводу відеопрезентацією.

Танцювальна композиція «Ой зелене жито»

( коридорчиком виходять хлопець і дівчина з хлібом і сіллю.

Весь захід супроводжується відеопрезентацією)

Дівчина:Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаємо, 
Хай більшає у світі в нас братів, 
Хай в кожнім домі будуть короваї, 
Щоб люд ніколи хліба не просив. 
Хлопець
Єднаймося у праці, у пісні, у слові, 
У помислах, у намірах, ділах, 
Нехай вогонь братерської любові 
Нам осяває і серця, і шлях. 

Дівчина 
І зеленіють сонцем виднокраї: 
І пшеницями доля зашумить, 
Ми хліб і сіль на щастя вам вручаєм, 
Нехай вас Бог з небес благословить! 

Хлопець

О, Боже! Дай повік любити край,

Де квітка, пташка і зелений гай,

Де кожна вірна тій землі дитина

Живе єдиним словом  - Україна.

( Проовжуючи мелодію, дівчата виходять.З*являються читці. Звучить ніжна мелодія)

Читець.

       Україно моя, для мене ти єдина,

Як рідна мати, що дала життя.

І в щастя дні і в лиховісні днини

До тебе повертаю звіддаля.   

Вклоняюся рідним вербам і тополям

І припаду до рідної землі.

Що маю я таку щасливу долю,

Великий Боже, дякую тобі.

Читець.

Лиш у єдності, знаємо, треба нам йти,

Щоб нове будувати майбутнє.

Не діліться по вірі і мові, брати!

І тоді буде вдача супутня.

Ми єдині в думках і ми вільні у них.

Не керуйтесь “совковим диктатом”!

Що збудуємо ми, не збудують вони,

Лиш єдину мету треба мати.

( Відкриваємо І сторінку свята: «Січові стрільці – безсмертні воїни народу»

(Звучить стрілецька мелодія, виходять учні, на крані спостерігаємо відеосупровід)

            Звучить голос з мікрофона: «Історія України... Забуті імена, викреслено з пам'яті цілі сторінки, зруйновані могили, поломані хрести, понищені церкви. Сьогодні ми хочемо воскресити в пам'яті одну із забутих сторінок нашої історії про Українських Січових Стрільців»

(Виходять читці)

            Читець.У своєму зверненні до народу стрільці заявляють: "Ми пішли в

світову війну лише тому, щоби наша Україна, в часі цього всесвітнього

смертельного спору могла проголосини, що є і хоче бути, хоче мати своє

місце під сонцем. Коли, ще тривожить нас та думка, чи жертва крові

принесе користь Україні, чи ті могили наших товаришів, найкращих синів

України, які виростають слідом за нами від далекого Закарпаття аж до

подольських степів - просинаються до покрови незавидної долі нашого

народу, спішать зірвати ті ганебні кайдани неволі".

            Стрільці - це наша гордість, і наша честь, наша слава.

Пісня «Йде Січове військо»

Супроводжується відеоуривком: «Йде січове військо» (/www.youtube.com/watch?v=eqnvHi8yXNQ)

(Звучить мелодія січових стрільців, виходять читці)

Читець.

На могилах стрільців спить у росах трава.

Тут зозуля з тих пір не кувала.

Лиш порушує їх відпочинок сова –

Та, що їм тоді смерть віщувала.. …

На кровавій землі рясно маки цвіли.

Обірвалось життя передчасно.

Серед маків тіла ковилою лягли.

 – Тут у розквіті молодість згасла.

Читець.

На могилах стрільців не звучать молитви.

Лиш свічки їм запалюють зорі.

Ми живемо, кохаєм, старієм…

А ви? – Якір слави в життєвому морі...

Теж кохали дівчат. Хтось, можливо, ще й ні.

Він, на жаль, вже той жар не відчує.

Смерть догнала й спалила життя у вогні.

Зупинилось кохання від кулі…

Батько вже не поплеще по дужім плечі,

Вже не вишиє мати сорочку.

Вже не буде зізнань і обіймів вночі,

Поцілунків в вишневім садочку.

Не відчує чоло дотик ніжних долонь.

– Вас голублять гірські ручаї.

 Не сріблитиме іній мудрим попелом скронь…

Україно, це сльози твої!

                         Стрілецька пісня : « Прощай, моя рідна матусю…»

                           (Супроводжується хореографічною інсценізацією)

Звучить голос з мікрофона: «Січові Стрільці! Безсмертні борці, вірні сини матері-України, які не шкодували ні сил, ні здоров’я для її добра, щастя і волі, котрі на вівтар її визволення без вагань клали своє найдорожче – життя. Це цвіт і совість української нації, її гордість і слава.

         Вони гордо і мужньо підняли національні синьо-жовті знамена, ідучи визволяти з 300-літньої неволі Російської імперії своїх  братів-українців. До цього їх кликали віра, надія, синівська любов»

(Виходить дівчина-Україна зі свічечкою в руках, навколо неї дівчата в національних костюмах)

Дівчина-Україна

Спіть, герої, спіть! Голови склоніть!

Най вколише вашу тугу

Шумнокрилий вітер з лугу.

Голови склоніть,

Тихим сном засніть.

Серед рідних піль в пошумі топіль,

Мрійте мрію про походи,

Про народини свободи.

В пошумі топіль

Най засне ваш біль.

 Як наспіє час, ми розбудим вас.

Загрохочуть самопали,

Задрижать бескидські скали.

Ми розбудим вас;

Дожидайте нас...

 Душу віддамо й вас ми помстимо!

Згинуть, згинуть супостати,

Й усміхнеться ваша Мати.

Ми вас помстимо,

Ми вас помстимо!

Дівчина:

Серце моє - це моя Україна 
Душу свою віддаю я тобі 
Прославляти тебе буду знову і знову 
Нехай заздрять мені вороги! 
Ти тепер на коліна не станеш, 
бо ти маєш найкращих синів 
Зацвіте незабаром калина, 
бо найкращий той цвіт на Землі! 
Буду Бога просити про поміч, 
бо він поруч з тобою завжди 
Ми всі разом повстанем за волю 
і доньки твої і сини... 
Твоя мова найщира у світі 
Твоя врода найкраща за всі 
Твою пісню мелодійну й казкову 
заспіваємо ми всі на зорі
 

Дівчина.                    

Поможи нам, о Боже Єдиний, 
Пережити важкі ті часи, 
Щоб ніхто не схитнувся безсилий 
У борні. Захисти і Спаси! 

Возз’єднай наше ревне бажання, 
Що кипить ним і захід, і схід, 
Бо набридло вже прикре мовчання 
На безладдя бандитського хід. 

Дай нам сили, любові й наснаги 
Через терня пройти до зірок, 
Не боятися втоми і спраги, 
А рішуче зробити свій крок.

      ( Ставлять свічки біля напису «Українські Січові Стрільці»)

ІІ сторінка нашого свята:

«Я знаю грамоту свободи - її підписують мечі!»

Звучить голос з мікрофона (на екрані з*являється назва ІІ сторінки та наступні слайди до неї): «Шлях українського народу до здобуття своєї державності важкий і тривалий. На цьому шляху було все: сльози і зітхання, підступність і зрада, героїчне і трагічне. Але в 40-50-х роках минулого століття цей шлях був так густо вкритий трупами і так щедро залитий кров’ю українців, як ніколи раніше. Десятки, сотні тисяч найсвідоміших українських синів і дочок поклали своє життя на жертовник України»

 ( звучить повстанська  мелодія виходять читці)

Читець.

Чи вам відомо, хто то є повстанці? 
Це ті, що їм немає вороття 
До рідних хат, десь у рові, землянці 
Чи під кущем їм місце для життя.
Ні вдень, ні вніч, ні ввечері, ні вранці 
Немає для їх долі забуття, 
Бо в домах їх замість осель – руїна 
Й розстріл рідних до п’ятого коліна.

Читець.

Жадоба помсти за свій тихий рай 
Сплюндрований у їх гартує дух; 
До боротьби їх кличе рідний край, 
І кожен з них той поклик любо слуха.

Нехай і мало їх, борців, нехай 
Покірно інші ждуть, як віл обуха, 
Від ката смерті, тільки не вони, 
Не страшно їм нерівної війни...

Повстанська пісня у виконанні шкільного хору : «Ішли ми до бою темними лісами», використовуючи танцювальну композицію з національною символікою

(Виходять читці)

Читець.

Шляхом твердим повстанським йду,

Хай називає кат мене бандитом.

Туди іти сказав Великий Дух,

У серці голос чую той щомиті.

Немає в мене іншої мети,

Ми в ореолі щастя, Україно.

Хай на шляху цім смерть, не кину йти,

Постане месник на святих руїнах.

Читець.

Історія і діяльність Української Повстанської Армії, яка своєю боротьбою не тільки запалила надію на вільне життя в серцях мільйонів українців, але й показала безприкладний героїзм та самопожертву всім країнам Європи, є найяскравішою сторінкою національно-визвольних змагань українців.

Знову з*являється Дівчина-Україна: (звертаючись до вояків УПА)

Скільки вас, побитих у Карпатах?
Скільки вас, скатованих в снігах?
Знає тільки місяць, що на чатах 
Вартував у синіх небесах.

Скільки вас без дому, без надії, 
За морями в муках довгий час? 
Діти долі, квіти веснянії, 
Україна молиться за вас!

Читець.

Шляхами курними, стежками крутими, 

По хащах яруг і дібров, 

Крізь ранки похмурі,крізь ночі,крізь бурі 

Вкраїнський повстанець пройшов. 

І долом й горою про мужність героя 

Співали ліси і поля, 

Неслись перегроми про Львів і Житомир, 

До волі тяглася земля. 

І в рідних просторах палкий та бадьорий, 

Овитий димами атак, 

Стояв на сторожі,як пострах ворожий, 

Незламний у битвах вояк

Читець.

Ти тямиш,мій друже,ті спеки і стужі,  

Ті будні, часів бойових,

Як нас у Карпатах стрічали дівчата, 

Мов любих легінів своїх.

Я згадую стало столичні причали, 

Знайомі гаї за Дністром, 

І сниться ночами, що тими гаями 

Ми знову рейдуєм разом. 

Бо друзів рішучих уже не розлучать 

Ніколи ні даль, ні роки: 

Ти-там в Україні, я тут-на чужині 

Одної чоти вояки!

Читець.

Всім тим, що з крісами стояли

На полі битви чи в лісах.

І тим, що в тих боях упали

Або, що мучились в тюрмах,

І тим, які страху не знали,

За Україну в бій ішли,

Хатини рідні покидали,

Щоби на волі ми жили.

І тим яким ворожа куля

Прошила молоду ще грудь.

І закривавилась шинеля,

Хреста ніде не покладуть.

І тим, що їх могила стала

У травах, в лісі десь чужім,

І Україна не співала

Ще «Вічну пам’ять» навіть їм.

Всім тим, що в бій ішли завзято,

Щоби нам волю принести,

Що мучив їх десь ворог клятий,

До кволості щоб довести.

Ще тим, які живі сьогодні,

Але в рядах борців були,

Які нескорені і горді,

З путі своєї не зійшли!

Читець.

В тім краю, де все співає вранці,

І шумлять закохано ліси,

За Вкраїну билися повстанці-

Прометеї волі і краси.

Боронили землю від фашистів,

Від поляків і більшовиків,

Щоб ніколи у селі і в місті

Не затих народу вільний спів.

Та високі мрії не збулися,

І злетіть соколи не змогли.

Ворогам поганим не здалися,

І в холодні ями полягли.

Прийшов час- прославляють їх нащадки,

І летять пісні, як журавлі.

Збережемо, браття, світлу пам'ять

Про героїв нашої землі!

       ( Україна і дівчата ставлять свічки біля напису « УПА»)

Пісня «Гей, вдарте в струни, Кобзарі»

Читець.

Горить в народі і буде горіти

Любов животворна до вас, герої УПА.

Тиранам несила любові вогню погасити

У пітьмі нам світить лиш ваша повстанча тропа.

Так ви герої в священній борні за свободу,

Співаючи пісню ішли ви у правильний змах,

Щоб владно засяяв над вежами Києва й Львова

Злотисто-блакитний державний наш стяг.

4 сторінка нашого свята: «Прийшли під Крути тільки триста…»

Голос з мікрофона: (на екрані з*яляється назва 4 сторінки свята)

Супроти чужої навали,
Супроти смерті – в стужу , сніг ,
Ось тут вони , ось тут стояли
І всього жменька – триста їх.

(З*являються читці, на фоні мелодії говорять слова)

Читець.

Послухай , як шумлять жита,
Де стільки літ буяли січі
І смерть дивилася у вічі ,
І воля марилась свята.
Учень: Послухай стогін і збуди
Порив душі , надії Квіти ;
Чиї сини , чиї ми діти , -
Спитай і сам себе суди.
Учениця: Земля кипіла на вкруги
Вмирало юне покоління…
Послухай , стогне як коріння ,
Котре зрубали вороги.

Читець.

 У боревій доби ,
Щоб скрипіння не зміліло ,
Безсмертя дух освятить тіло –
І совість стане на диби.
 Послухай вікові пісні
І власну вимости дорогу ,
І присягни собі і Богу ,
Що не відступиш в боротьбі.
 Бо кличуть сурми й солов’ї
Для внуків воля – краща доля
Одна є мати – Україна ,
Як син , ти захисти її.

Читець.

Лише 300 українських юнаків – добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці , створених за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи ім. гатьмана Б.Хмельницького та Студенського куреня ім. Українських Січових Стрільців – переважно студенти Київського університету , Київського політехнічного інституту та учнів старших класів київських гімназій.

( З*вляється Україна зі свічечками та молодими юнаками)

Україна:
 Ще юнаки , ще майже діти ,
А навкруги і смерть , і кров.
На порох стерти , перебити !-
Іде на Київ Муравйов.
Учень: Полків його не зупинити ,
Та рано тішитесь кати :
Коли стають до зброї діти,
Народ цей – не перемогти.
Учениця: В мороці неладу , в пітьмі підлот –
Ваші пісні молодечі ,
Лет ваш орлиний , нестримний лет ,
Лет крізь вітри і хуртечі.
Учень: Що там , що вперше з рушницею йти ,
Що там , що тому п’ятнадцять ,-
Так хороше вам на ворога йти ,
Співом гучним захлинатись.
Учениця: Хай вам вітри вибігають на шлях ,
Просять вернути , голосять ,-
„Щоб наша доля…” лунає в полях ,
„Щоб краще в світі жилося „

Хлопець:

Ти впав , товаришу , у ранах
Між трупами таких , як сам ,
Та не останній в могіканах ,
Борониш ти святий вігвам.
Учениця: Вони ідуть у лавах щільних
Вперед , вперед , і не один
Упав , як ти , в огнях свавільних
Під спів червоних хуртовин.
Учень: Благослови ж їх льот шалений ,
Умри з усміхом на устах ;
Не поведе більш кат скажений
Твоїх братів у кайданах.
Учениця: Коли ж здригнуть міцні їх лави ,
Коли не схочуть умирать ,-
Покрий тавром ганьби й неслави ,
Спали пожежею проклять!..
Учень: День помирав , як недобитий лебідь ,
Ніч перейняла невимовний біль.
Здригнулись зорі в сполотнілім небі
І тихо подали в криваву заметіль.
Стогнали Крути і молився вітер ,
Цілуючи скривавлені сліди:
Вас мало , діти , вас так мало , діти ,
Супроти п’яної московської орди.
В пекучий сніг… Навзнак. Не на коліна.
Заплакав місяць в зоряну блакить.
Всі – як один… Кріпися Україно ,
Хоч їхня смерть вовік не відболить.

Хлопець

Спом’янімо в пісні славу Крутів ,
Нейсвятіше з наших бойовищ!
Крути ! Крути !- смолоскип в майбутнє ,
Піднімімо наші душі ввиш.

Учень: Крути ! Крути ! Це за Батьківщину
Стати муром , шанцем душ і тіл ,
Крути ! Мужньо , воєдино
Прямувати в найсвятішу ціль.

Учениця: Крути ! Крути ! Час розплати близько ,
Вже червоний ворог карти жде ,
Крути !  Вічне бойовисько
За майбутній ,  світлий день.

Учень: Крути ! Крути ! Мужність і посвята ,
Вірність , що міцніша понад смерть.
Крути ! Горда і завзята
Кличе пісня і веде вперед.

Україна:

Народе мій , великий , Український ,
Яка б солодка не була брехня ,
Не вір брехні , що воля – тільки тінь це
Козацького минулого вже дня
 Не раз вже потрапляв у пастку ти ,
Буть пильним , мій довірливий народе
Піднести прапор – то ще не свобода
Будь мудрим ! Вір що дійдеш до мети.

( Ставлять свічечки біля надпису «Крути»)

ПІСНЯ : «Впав на землю січневий мороз»

( виходять дівчата , несучи довгий вишитий рушник єднання

Звучить «Пливе кача поТисині»)

  Дівчина.

 На Сході плаче наша Батьківщина,

Ворожі танки все кордони рвуть,

Щодня солдати українські гинуть,

Свої життя за нашу волю віддають.

Та вірю я, здобудуть вони волю,

Звільниться наш Донбас від лиха й бід,

Завдала нам багато горя й болю Країна та,

яка для нас сусід. Солдатам зичу:

"Ні хвилини не вагайтесь,

Ніхто хай не опустить з Вас руки,

Прогнавши ворога, додому повертайтесь,

Чекають вас дружини, діти і батьки.

Вам завдяки земля в нас буде чиста

Від всіх, хто тут посіяв війни й зло,

Від найманців, бандитів, терористів,

 Всіх тих, кого зі Сходу принесло

Бажання іншу землю захопити,

 А значить, тут їм буде всім кінець,

Бо зможете ви ворога розбити

Не лиш зі зброї, а й з нескорених сердець!"

Пройшло століття! Та не перевелися люди, які готові покласти своє молоде життя за долю України. Їх  сотні , вони на небесах свято… оберігають нашу незалежність.

Мелодія « Пливе кача». Виходить дівчина –Україна. Дівча стають навколо України, з*єднюючи рушник.

Україна.

Боже, за що ти так караєш моїх дітей, що вони завинили. Молоді, вродливі, сильні, повні духом. Я знаю… Вони любили мене понад усе. Простіть мені дітоньки, що не вберегла вас від смерті. Століттями вони гинуть, кожне моє покоління дітей зазнає тортур. За що???... За що??? Господи, прошу дай моїм дітям дробру долю! А героям всіх поколінь вічний спочинок!

Пливуть гроби по морю, як човни -
по морю рук, по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини
на хвилі молитов і переспіву.
Так ніби в жилах застигає кров,
а потім б’є у скроні голос крові
за тим, хто тихо жив, а відійшов
у дзвонах слави праведним героєм.
Пливуть човни, гойдає кожну лодь
людська долоня, тепла і тремтяча,
човнами править втишений Господь,
а серце розривається і плаче.
І кожна мати плаче, і пече
їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Майдан братів – плече в плече
і разом з ним ридає Україна.
Нехай же вам, герої, віддає
Святий Петро ключі від того раю,
де убієнний ангелом стає,
бо він герой. Герої не вмирають.
Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…
Героям слава – вписано у серці.

Пісня А я живий ,матусенько, жживий

Виходять всі учасники фестивалю, на фоні мелодії учасники говорять слова:

Моя прадавня, бідна Україно,

 В віках стражденна батьківська земля.

Люблю тебе всім серцем до загину,

Як мати любить в горі немовля.

Тебе віками нищили і рвали,

Синів найкращих гнали у Сибір.

Собачі діти вдома ґвалтували,

Щоб ти жила біді наперекір.

Схилю в зажурі голову й заплачу,

Сльоза скупая котиться з очей.

 Змахну її рукою нетерплячу.

Нехай в Москві не тішиться пігмей.

Збіжить лиха, прокотиться година,

Розплата гряне, громом перед ним.

Ми ж ні за що, не станем на коліна.

І не впадем в ході ні перед ким!

Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім'ям радію
І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім'ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.
Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім'ям вмираю
І в твоєму імені живу!

Сторіччями здригався наш народ
Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,
І мову як духовний ополот
Втирали в бруд прямісінько у душах.
Шевченко вмер. І Лесі вже нема.
Є незалежність. Є уже свобода.
І все одно ще темно від примар.
І все одно щось гірко труїть воду.
Чужі слова, задурені серця. 
Забувши дар небесного отця,
Полову слів переминають в роті,
Не в тому річ, які це почуття,
Не в тому річ, про що нам розмовляти,
Ти просто не вартуєш співчуття,
Якщо себе не здатен поважати.
Здобути нам кортить авторитет,
І є одна у нас дорога – 
Піднявши гідність, йти вперед.
Плазуєш – обітруть об тебе ноги.
Невже всі ті, чий прах – оця земля,
І не народжені ніким ще діти
Вартують того, в ницих щоб ділах
Й кульгавим словом їх сквернити?
Ні, це не пафос. Це молитва вам, 
Сини народу – Фенікси крилаті,
Цінуйте, пийте рідні ви слова,
Із попелу ви будете вставати. 

                     

То ж, друзі, борімося за відродження рідної мови, національної культури, проникаймо в таємниці історії. Любіть Україну! Шануйте її народ і себе

Звучить церковний гімн України у виконанні шкільного хору

                                                                Підготувала: педагог-організатор

                                         Милівецької ЗОШ І-ІІ ступенів

                                             Чортківського району, Тернпільської області

                                       Наталя Василівна Гут

В ПАМ*ЯТЬ ПРО МИТРОПОЛИТА  А.ШЕПТИЦЬКОГО

Коли людина полюбить Бога, тоді для неї є милим все, що Богові належить, що до Бога веде і що Йому миле. Тоді дорогими і милим стає їй Боже Слово, через яке вона краще пізнає Бога, і Божий Закон, в якому виражена Його воля, і молитва, якою з ним розмовляє … Мила їй також кожна людина, бо в ній вона бачить Божу дитину. Так любов Божа просвічує ціле життя людини. А головно, просвічує вона взаємовідносини між людьми.

                                                                                    ( митр. Андрей Шептицький)

Бог створив Свою Людину,

                   І далі творить в ній усе:

                   І цю найменшу волосину,

                   І розум щедрий Він несе!

                   Господь – Любов. І навіть Сина

                   Дав за Спасіння всіх людей,

                   І Ним обожилась Людина,

                   Й припала до Його Грудей…

                   Й Людина стала сином Божим,

                   Й вселився в серце Дух Святий:

                   Постійно радісний, погожий,

                   Як сонця промінь золотий…

                   І дише Дух Святий, де хоче,

                   Й веде до Неба нас усіх,

                   І з серця Слово ллє пророче,

                   І кличе до Небесних Втіх….

                  

                   Людину Бог створив як сина,

                   Тому усім нам Він Отець, -

                   Тому я Божая дитина,

                   Тому Господь – то мій Творець!.. 

                                     

Пісня_________________________________________________________

Бог створив чоловіка, щоб той пізнав Його, полюбив та служив Йому  і за те заслужив собі на щастя вічне. Але Бог не лише є Творцем людини, але і Творцем народів. І кожний народ має призначену ціль від Нього.

Так і наш український народ має призначене йому завдання. І Бог послав йому своїх речників. Так для відродження національного життя послав йому національного пророка Тараса Шевченка, якому немає рівного в цілому світі. А  пророком на релігійній і народній ниві став слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький.

                 Про нього слава скрізь по світу вже лунає

                    Бо він людських душ нездоланий борець;

                    Щоб світ ввесь перейти – таких, як він немає –

                    У нього скелі міць і віри всім взірець.

. Андрей Шептицький називав себе Ама, що по-латинськи означало любов. Любов пронизувала усе життя Романа). Який чудовий був би світ, коли б більшість з нас жила б такою ж любов’ю, знаючи, що все, що ми маємо, є даром нашого милосердного люблячого Бога. Роман захоплювався чарівністю кожного дня, подіями і особами.

Пісня  "Всюди  я з Ісусом не боюся йти"      

                                       Всюди  я з Ісусом не боюся йти,

                                        Радісно з Ним йтиму до життя мети.

                                        Скрізь мені безпечно, де Ісус мій є.

                                       Вірю я, хоронить Він життя моє.

                                       Всюди з Ним,всюди з Ним я не пропаду,

                                       Всюди я з Христом моїм в житті піду.

Слово надається отцю Михайлу.

. Впродовж свого праведного життя Андрей Шептцький був добрим пастирем свого стада і великим подвижником церковної єдності, не тільки в нашому українському народі, але серед усіх народів світу, - щоб усі були одно Христове стадо, один Пастор.

 У Митрополита завжди була одна ідея, яку він намагався втілити протягом усього життя: об’єднання Східної і Західної Церков. Андрей Шептицький мріяв про єдність народу – саме про цю духовну, релігійну та політичну єдність, якої так бракує українцям.

      Діво Чистая,  Маріє,

Вдячну пісню Ти прийми –

За Шептицького Андрія

Богу дякуємо ми!

Ти бо вмовила Владику,

Щоб Вкраїні дарував

Він пророка , і велику

Благодать йому подав.

І отримала Вкраїна

Подарунок від Творця

Вірного святого сина,

Братства й єдності співця!

За батьків правдиву віру

Серцем він молив Христа,-

Щоби церква була щира,

І єдина , і свята…

Богородице Маріє,

Бога Сина ти моли,

Щоби Слугу  Свого Андрія

Він прославив між людьми!   

                                                                             Пісня “Боже великий єдиний”

Сьогодні , як ніколи треба звертатися до Бога про порятунок нашої неньки –України, тому що історія показує, що коли в боротьбі нам лишається останній крок – ми опускаємо руки. Отож, помолімося разом за Україну та її нарід молитвою Андрея Шептицького:

Молитва Андрея Шептицького за Україну та її нарід

Всемогучий Боже і Царю всесвіту, спасителю наш, Ісусе Христе, що всім серцем любиш увесь людський рід і своїм безмежним промислом опікуєшся кожним народом зосібна!

Споглянь милосердно і на наш український нарід, і на кожний інший нарід, що з повною надією припадає до Тебе як до свого найліпшого Отця і премудрого Царя. Ми, діти цього народу, покірно послушні Твоїй святій волі, любимо всі народи, що їх Ти відкупив Своєю святою кров'ю на хресті, а передусім любимо щирою християнською любов'ю наш український нарід. Тим то з любови до нього, а радше з любови до Тебе, наш Боже, благаємо:

Прости йому всі провини, поправ всі його злі нахили, а скріпи добрі нахили; змилосердися над ним у всіх його потребах. Борони його перед усякою кривдою й несправедливістю ворогів.

Зливай на нього безнастанно Твоє щедре благословення.

Благаємо Тебе, наш Боже, про особливу опіку і поміч для нашого народу, щоб серед усіх переживань і спокус з боку світу, диявола і його слуг він міг завжди зберегти небесне світло віри, перемагати витривалістю у добрім всякі труднощі і завжди належати до благословенного Твого Божого Царства, і тут на цім світі і в небесній батьківщині.

Дай нам ласку, щоб ми всі до одного, залучені єдністю віри і союзом любови під Твоїм проводом і проводом святої Вселенської Церкви, йшли завжди дорогами правди і справедливості, любови та спасення. Пішли українському народові святих, великих своїх слуг, щоб прикладом і словом були його мудрими провідниками у всіх царинах нородного, суспільного й громадського життя.

Провідникам нашого народу дай світло Твоєї премудрости з неба, дай йому численне і добре та святе духовенство!

Заопікуйся його молоддю, щоб не тратила ласки святого Хрещення, щоб одержувала в родині й школі основне християнське виховання і виходила на пожиточних синів свого народу. Благослови всі наші родини, щоб батьки були зразковими й певними християнами, а матері визначались мудрістю, побожністю й дбайливістю у вихованні дітей. Заохоти багатьох із нашого народу до життя досконалішого, до святости. Поклич багатьох, у кожному поколінні, до монашого стану, до геройських жертв за справи Церкви й народу.

Просвіти всіх нас, нахили всі серця, щоб усі якнайліпше пізнавали й цінили святу католицьку віру і, визначаючи її, почували себе щасливими, стояли в ній непохитно, хоч би треба було понести й мученичу смерть, та й щоб по законах святої віри уладжували своє життя.

Благослови також і дочасне добро нашого народу.

Дай йому волю, щоб міг свобідно розвивати свої природні, Тобою дані, сили. Обдаруй його правдивою незіпсованою просвітою. Благослови його працю на всіх ділянках науки, мистецтва й добробуту та благослови всіх і все, щоб наш нарід, живучи мирно та щасливо, міг добре Тобі служити, а з Твоєю поміччю одержати вічну небесну Батьківщину.

А Ти, Пресвята Богородице, Непорочно-Зачата, Мати і Царице України, Святий Обручниче Йосифе, покровителю Вселенської Церкви, святий Архангеле Михаїле і ви всі, покровителі українського народу, опікуйтеся завжди цим народом, щоб він став народом святим, щоб сповнив своє Боже післанництво, щоб навернув увесь Схід до світла віри, щоб причинився до світлого добра людського роду, щоб був поміччю і потіхою святої Вселенської Церкви та щоб приносив Вічному Цареві Безперестанну славу, честь і поклін на віки вічні. Амінь.

                    Флеш моб під пісню « Господи помилуй нас»

Є у Львові зелена гора,

Її знає уся дітвора –

Там на церкві на сірому мурі

Списом змія пронизує Юрій.

                              А над ним золотисті хрести,

                              Задивившись у даль з висоти,

                              Простягають рамена, мов крила,

                              Понад городом Льва і Данила.

На горі тій жив архієрей,

Незабутній Князь Церкви Андрей,

Для народу і віри трудився,

За свій нарід там Богу молився.

                  "Творче світу, Спасителю мій,

                    Поможи Батьківщині моїй,

                    Дай їй силу кайдани зламати,

                    Що скували її супостати.

Україно, Вітчизно моя!

Все, що маю,даю тобі я,

І майно, і знання, і всі сили,

Щоб тобі на добро прослужили.

                     Щоб ти стала міцна, як давно,

                     Щоб твій нарід з’єднався в одно

                     у братерській любові та згоді –

                    Лиш тоді стане сила в народі"

І поклав йому Бог в груди дар:

Жар любови і мужности жар,

Щоб любов’ю бездольних зігріти

і відважно неправду зустріти.

                           Проти кривди за людські права

                           Він підносив відважні слова,

                           Заступав непохитно і щиро

                           Свій народ, свою Церкву і віру.

Скільки втер удовиних він сліз,

Скільки радості хворим приніс,

Скільки круглих сиріт і убогих

Користали з його допомоги!

                            Сиротинці, музеї, церкви!

                            Як змогли би промовити ви,

                             То прославили б словом великим

                            Щедру руку Андрея-Владики.

Серед гуку гармат, серед бур

Він стояв непохитно, як мур.

Не скорили його небезпеки

Ні тюрма, Ні заслання далеке.

                            Як Мойсей крізь пустині, моря,

                            Вів свій нарід до Бога-Царя

                            Поміж піски, провалля і скали,

                            Та, де вічні горять ідеали.

Є у Львові зелена гора,

Її знає уся дітвора –

Там на церкві на сірому мурі

Списом змія пронизує Юрій.

                          Та Владики в живих вже нема,

                          Над ним вічність царює німа,

                          Що від мертвих живих відділила –

                          Ангел смерті підносить там крила …

Сиротіє святиня пуста,

І сумує народ-сирота,

І шепоче молитву за того,

Що носив в собі душу святого.

                              Та священний його заповіт,

                              Мов стіна нерушима стоїть,

                              І ніяка його завірюха

                              Нам не вирве і з серця і з духа!

Ми усі – і дорослі й малі

На своїй і нерідній землі

Його слово, величне, крилате,

Будем в серці довічно ховати.

                                Він не вмер – він між нами іде,

                                Він нас шляхом тернистим веде

                                Крізь холодні пустинь заметілі

                                До мети, до великої цілі.

Піднесімо серця до гори,

Хай замають, мов ті прапори,

Хай наллються новою снагою –

Віщий Духу! Веди! Ми з тобою!

                                                       

                      Пісня « Заспіваймо пісню за Україну»

Не забуті ті ,хто за Україну голову зложили,полягли,
Плачуть серцем і душею вся Вкраїна і їх ненькі- матері.
Батько хоч і мужній проронив не раз гірку сльозу,
Боже ну пошли нам,молю тебе доленьку ясну.
Щоб всі жертви воїнів-героїв були недаремні,
Щоб розвіялися нарешті над землею сили темні.                    
Кров щоб більше ніхто й ніколи не проливав,
У батьків і дружин рідних,близьких не забирав.
І Вкраїна щоб наша знову піднялася й розцвіла.
Лиш любов"ю,повною безкрайого тепла й добра.
О Всесильний Господи прошу, благаю не мовчи,
Коли діти твої падають бездиханні,ти їх підійми.
Ангели хай візьмуть їх та віднесуть на небеса.
І спочинуть від болі тіло їхнє і утомлена душа.

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько                      
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

Пісня «Мамо, не плач» і відео «мамо, не плач»

Звучить пливе кача по тисині

Горить свіча і пам’яті сльоза
додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
і ми героїв з почестю ховаєм.
Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю             
В його садах довічно проживати.                           
Вони завжди залишаться в строю,
Про них народ пісні буде співати.
Небесна сотня білих журавлів,
душа яких летить під небесами.
Ніхто із вас вмирати не хотів,
Хай вічна пам’ять лишиться за вами.

Сьогодні туга душу розпина
Багато з вас в коханні не признались.
Надворі скоро втішиться весна.
Чому ж її ви, хлопці, не діждались?                  
Горить свіча і пам’яті сльоза
додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна пам’ятає.

Ставлять свічки, хвилина мовчання стукіт і відео реквієм

« А я живий, матусенько, живий»

            Ми віримо, що в такий страшний час для нашої держави, Слуга Божий Андрей Шептицький продовжує молитися за кожного з нас перед Небесним Отцем.

Просіть його допомогти  у ваших потребах і турботах, молячись:

 О, мій Боже, з глибини моєї душі клонюся перед Твоєю безмежною Величчю. Дякую Тобі за ласки й дари, що ними ти наділив Твого вірного Слугу Митрополита Шептицького. Прошу Тебе, прослави його також і на землі. В тій цілі благаю Тебе, уділи мені в Своєму Батьківському милосерді ту ласку, про яку я Тебе покірно прошу. Амінь.

                                                           Молитва 

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНА ЕСТАФЕТА, ПРИСВЯЧЕНА 100-ТТЮ ФОРМУВАНН УСС ТА 95-РІЧЧЮ ЧОРТКІВСЬКОЇ ОФЕНЗИВИ

( Розпочинається урочиста хода зі шкільного подвір*я

до могили « Борцям за волю України»)

Чотовий: Чота імені Марусі Чурай до прийняття Державного прапора України  з нагоди відзначення 100-ліття формування легіонів  Українських Січових Стрільців та 95-річчя  Чортківської офензиви готова! Чотовий Левчук!

( Виступ вчителя історії Милівецької ЗОШ І-ІІ ступенів Мельник Г.П.)

Чотовий:Чота! Право-руч! Пом*янімо хвилиною мовчання героїв України всіх поколінь.

( Хвилина мовчання. Покладання пам*ятного вінка у вигляді тризуба до могили.)

Чотовий: Чота! З піснею кроком руш!

( Чота і всі присутні рушають ходою до шкільного подвір*я)

Чотовий: Увага! Розпочинаємо урочисту лінійку, присвячену100-літтю формування легіонів  Українських Січових Стрільців та 95-річчя  Чортківської офензиви!

- При піднятті державного прапора України всім стояти струнко!

Підняття прапора. Гімн

Чота! Розійдись!

Флешмоб « Йде січове військо»

( учні виконують марш, використовуючи  національну символіку, на закінчення всі присутні діти стають, утворивши фігуру тризуба)

Звучить мелодія січових стрільців

На могилах стрільців спить у росах трава.

Тут зозуля з тих пір не кувала.

Лиш порушує їх відпочинок сова –

Та, що їм тоді смерть віщувала.. …

На кровавій землі рясно маки цвіли.

Обірвалось життя передчасно.

Серед маків тіла ковилою лягли.

 – Тут у розквіті молодість згасла.

На могилах стрільців не звучать молитви.

Лиш свічки їм запалюють зорі.

Ми живемо, кохаєм, старієм…

А ви? – Якір слави в життєвому морі...

Теж кохали дівчат. Хтось, можливо, ще й ні.

Він, на жаль, вже той жар не відчує.

Смерть догнала й спалила життя у вогні.

Зупинилось кохання від кулі…

Батько вже не поплеще по дужім плечі,

Вже не вишиє мати сорочку.

Вже не буде зізнань і обіймів вночі,

Поцілунків в вишневім садочку.

Не відчує чоло дотик ніжних долонь.

– Вас голублять гірські ручаї.

 Не сріблитиме іній мудрим попелом скронь…

Україно, це сльози твої!

Стрілецька пісня : « Прощай, моя рідна матусю…»

Січові Стрільці! Безсмертні борці, вірні сини матері-України, які не шкодували ні сил, ні здоров’я для її добра, щастя і волі, котрі на вівтар її визволення без вагань клали своє найдорожче – життя. Це цвіт і совість української нації, її гордість і слава.

 Вони гордо і мужньо підняли національні синьо-жовті знамена, ідучи визволяти з 300-літньої неволі Російської імперії своїх  братів-українців. До цього їх кликали віра, надія, синівська любов.

Спіть, герої, спіть! Голови склоніть!

Най вколише вашу тугу

Шумнокрилий вітер з лугу.

Голови склоніть,

Тихим сном засніть.

Серед рідних піль в пошумі топіль,

Мрійте мрію про походи,

Про народини свободи.

В пошумі топіль

Най засне ваш біль.

Як наспіє час, ми розбудим вас.

Загрохочуть самопали,

Задрижать бескидські скали.

Ми розбудим вас;

Дожидайте нас...

Душу віддамо й вас ми помстимо!

Згинуть, згинуть супостати,

Й усміхнеться ваша Мати.

Ми вас помстимо,

Ми вас помстимо!

Пісня: « Стрілецький романс»

Пройшло століття! Та не перевелися люди, які готові покласти своє молоде життя за долю України. Їх ,більше сотні , вони на небесах свято… оберігають нашу незалежність.

Мелодія « Пливе кача». Виходить дівчина –Україна

Боже, за що ти так караєш моїх дітей, що вони завинили. Молоді, вродливі, сильні, повні духом. Я знаю… Вони любили мене понад усе. Простіть мені дітоньки, що не вберегла вас від смерті. Століттями вони гинуть, кожне моє покоління дітей зазнає тортур. За що???... За що??? Господи, прошу дай моїм дітям дробру долю! А героям всіх поколінь вічний спочинок!

( Україна і учні ставлять свічки)

А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду – сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

Пісня : « О, діво Маріє»

Серце моє - це моя Україна 
Душу свою віддаю я тобі 
Прославляти тебе буду знову і знову 
Нехай заздрять мені вороги! 
Ти тепер на коліна не станеш, 
бо ти маєш найкращих синів 
Зацвіте незабаром калина, 
бо найкращий той цвіт на Землі! 
Буду Бога просити про поміч, 
бо він поруч з тобою завжди 
Ми всі разом повстанем за волю 
і доньки твої і сини... 
Твоя мова найщира у світі 
Твоя врода найкраща за всі 
Твою пісню мелодійну й казкову 
заспіваємо ми всі на зорі
 

Пісня:» Я сьогодні від вас від*їджаю»

 Поможи нам, о Боже Єдиний, 
Пережити важкі ті часи, 
Щоб ніхто не схитнувся безсилий 
У борні. Захисти і Спаси! 

Возз’єднай наше ревне бажання, 
Що кипить ним і захід, і схід, 
Бо набридло вже прикре мовчання 
На безладдя бандитського хід. 

Дай нам сили, любові й наснаги 
Через терня пройти до зірок, 
Не боятися втоми і спраги, 
А рішуче зробити свій крок. 

Чотовий: Чота в колону по-три ставай!

Урочиста лінійка, присвячена 100-літтю формування легіонів  Українських Січових Стрільців та 95-річчя  Чортківської офензиви оголошується закритою!

ГІМН

Чота! Ліворуч! Кроком руш!

( Чота разом із гостями естафети під стрілецький марш  проводжають учасників естафети  до могили « Борцям за волю України»)

                                                ВИПУСКНИЙ ВЕЧІР

1.Летять роки, немов пташина зграя,
Пливуть роки потоком бурних рік,
І мчать вони холодними вітрами,
Біжать мільйонами стежинок і доріг.

2.Як хочеться сказати: Зупинись!
Постій хвилинку не спіши в дорогу!
А ти біжиш, пливеш і мчиш кудись,
Все далі від батьківського порогу.

3.Непрохана сльозина у зіницях,
В душі зі смутком радість обнялись
Випускники сьогодні, як годиться
З дитинством попрощатися зійшлись

1.Злились печаль і радість в одне ціле,

Вертає пам'ять знов до першого дзвінка,

До того дня, коли малих, несмілих

Привітно стріла вас всіх школа гомінка

І кожен, як умів, вбирав в себе знання.

За пройдені уроки ви цілий світ відкрили,

Повільно, потроху, по крапельці щодня. .

Всі 9  літ ви зі школою дружили.

ПІСНЯ___________________________________________

1.     Дорогі гості батьки вчителі!

Сьогодні в нас свято свято найкращої пори в житті кожної людини свято юності. Школа закінчена. Дитинство відійшло. Воно відходило по краплинках тихо і непомітно; з першими буквами перших вчителів пронизливим дзвінком і з знайомим голосом вчителя.

Дорогі випускники! Давайте всі разом зберемо востаннє ті розгублені краплинки дитинства.

2. Сьогодні юнь збирається в дорогу дальню

Цвітуть зірки і ваблять небеса

У школі бал одлунює прощальний

Над нами окрилено літа

3.Стрічайте друзі, гідну зміну,

Красивих всіх випускників,

Твоя це гордість, Україно,

Гордість, щастя для батьків

1.Мелодіє, птахом злітай,

Серця молоді окриляй

Ми юність Милівецького краю

Запрошуємо на їх останній шкільний бал!   

2.     У цю годину радісну, святкову,

Щоб ви були завжди на висоті,

Пройдіть ви попід цю підкову,

Щоб вам усім щастило у житті.

( Під музику заходять випускники по парах)

3.Зросли ви, діти, в Україні,

Де ниви колосяться, небо синє.

Ми прапор гордо піднімаєм,

Стояти струнко! Державний гімн лунає!

ГІМН

1.     Шановне товариство! Урочисте свято приурочене врученню атестатів про неповну середню освіти випускникам школи вважається відкритим

2.     На нашому святковому подвір*ї знаходяться ті, хто протягом дев*яти років вів наших випускників нелегкими стежками шкільної науки, хто вчив їх читати і писати, відкривав чудесні світи наук – це вчителі. То ж нехай на їхню честь пролунають дружні оплески.

3.     Хвилюються, всміхаються від щастя і тривог батьки, бабусі  й дідусі, братики й сестрички – всі ті, хто прийшов сюди привітати наших випускників. А ми привітаємо їх.

( ОПЛЕСКИ)

1.     Привітати випускників сьогодні також прийшли гості. У нас в гостях:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПІСНЯ_______________________________________________

На сцені з'являються маленька дівчинка і хлопчик.
Дівчинка. Здрастуй, Людино! Ви здивовані? Не звикли до такого гордого, красивого імені? Але ж ви, і ви, і ви - Люди!
А у кожної людини, як стверджує романтична легенда, є два береги: від одного з них людина відпливає, а до іншого неодмінно має пристати. На цій дорозі завжди трапляється багато труднощів, перешкод, є зупинки надії, юності, любові. І, де б ви не зупинялися, які б перешкоди не ставали на вашому шляху, вам далеким теплим вогником завжди світитиме берег маленької дивної країни - Дитинства.
Я - з цієї, для вас уже казкової і далекої країни. А ви стоїте на порозі такого складного і непростого дорослого життя.
Хлопчик. І все ж я радію за вас і співчуваю вам. Одержавши атестата, ви стали такими дорослими, самостійними. Ви раптом отримали стільки прав і свобод, що можна просто розгубитися у цьому вирі нового.
Наприклад, ви можете зовсім не дивитися у бік рідної школи.
Дівчинка. І навіть не вітатися з учителями.
Хлопчик. Маєте право вчитися далі, працювати.
Дівчинка. Або не вчитися і не працювати взагалі: у рідному домі так добре й затишно, і ніяких проблем.
Xлопчик. Ви маєте право спати, скільки захочеться, не поспішаючи на перший урок.
Дівчинка. І носити спіднички бажаної довжини.
Xлопчик. Ви можете одружуватися і йти заміж, фарбувати волосся, проколювати не лише вухо, а й ніс чи інші частини тіла...
Дівчинка. Ми, на жаль, таких прав не маємо. Та все ж ми, майбутні випускники нашої школи, обіцяємо вам:
-гордо нести звання учня рідної школи;
-бути такими ж доброзичливими, як Попик Іван ...;
-любити сПІВИ, танці, як Салій Марія...;
-малювати не тільки правою, а й лівою, як. Дручків Назарій..;
-не втрачати почуття гумору навіть у найсумніших ситуаціях, як. Николайчук неЛЯ..
- Бути такими скромними і розсудливими, як Пуляк Наталя
-такими ж працьовитими, як Підвисоцька Христина
-Відповідальними, як Солтис Марія
Разом. Ми вас не підведемо.

ПІСНЯ             « МОЄ ДИТИНСТВО ЗОЛОТЕ»

2.     Червневий вечір за шибками,

Гарячий, ніжний і легкий,

Як хочу обійнять руками

Весь світ, красивий і легкий.

3.     Нестримно хочете співати,

Летіти просто до небес,

Політ від щастя відчувати,

Щоб ширший потяг цей не скрес.

1.Країну хочете взнавати,

Людей великих, ділових,

Хвалу учителю складати,

В глибинах плавати нових.

2.Без сонця райдуг не буває,

Школи не було б без вчителів,

І тільки той, хто сам палає,

Створити райдугу зумів.

3.Сьогодні перед вами, вчителі,

Випускники розкривають свої трепетні серця.

І понесуть мов естафету,

Бажання кращою зробить планету,

Створити казку на землі.

ПІСНЯ__________________________________

1.     Шановні випускники довгих дев*ять років крок за кроком ви йшли до цього дня, долаючи прешкоди, переживаючи поразки та святкуючи преремоги. І, нарешті, ваша праця в складній, але чудовій шкільній країні знань завершена і оцінена.

2.     Наші старшв друзі, школа вас зростила і випускає в далеий світ. Сьогодні ви уже не тільки наша гордість, ви – надбання України, її надія на майбутнє! Вам будувати завтрашній день, вам відроджувати державу!

3.Увага! Хвилина настала чудова –

Випускників вітатиме школа.

В літопис школи на віки віків

Записали вас випускників.

1.     Очікуванням кожне серце б*Ється

Надії вогник ще в очах не згас,

Директорові слово надається,

Він сьогодні з радістю вітає вас!

2.     До вітального слова та вручення свідоцтв випускникам запрошується директор школи, який стоїть за кермом нашої шкільної держави Богдан Львович Скриник

Виступ директора, вручння атестатів. ТУШ

3.     Сьогодні у цю мить, атестати зрілості отримали всі випускники України. Ми зараз духовно приєднуємося до молодого покоління, що вступає у життя. Атетстати в руках тримають випускники міст та сіл України, а також нашої маленької школи. То ж привітай, Україно, своїх дочок і синів з цим урочистим святом.

1.     А зараз від імені випускників пропонується передати факел знань як символ торжества і розуму, добра і миру їх наступникам – 8-ми класникам. Цю місію дручається виконати випускниці Пуляк Наталії. Вона передасть факел учениці 8 класу _______________________

( передає факел і говорить слова)

ВВИПУСКНИЦЯ: Збережіть цей вогонь любові, віри, розуму і натхнення. Нехай його тепло обігріває ваші душі, надихає на успіхи, надає сили.

8-микласниця: Обіцяємо вам зберегти його тепло, з гідністю нести звання учнів Милівецької школи та своїми знаннями прославити її.

ПІСНЯ_______________________________________

2.     Було колись, у 1-й клас

Торували стежку невідому

Вчителі зустріли усіх вас

Від них не хотілось йти додому.

3.     Випускники! Ми надаємо слово тим,

Хто дав колись наук основу,

Хто поруч був, як ви були малі.

То ж слово кажуть перші вчителі.

Сьогодні слово щирого визнання, подяки і любові звучать для вас, наші шановні перші вчителі – Пасечка Василь В*ячеславович та Рисак Марія ОРлексівна.

1.     То ж запрошуємо до слова від імені перштих вчителів___________________________________________________________________________________________________

Як ми любимо вас,

Вчителі наші перші

Що вели нас з собою

В світлий, сонячний клас,

І обличчя свої на долоньки зіперши,

Ми дивились на ва,

Прислухались до вас,

 Тож дякуєм за все!

Будьте здорові живіть, будь ласка,

Ведіть малечу зранку за поріг,

Багато вже від нашого серденька

Протоптано і пройдено доріг.

А хто бешкетником найпершим був у класі

І мав цей гріх? Це він, і ти, і я.

Пробачте нас усіх, терплячі і хороші,

Найперші, рідні вчителі.

Гляньте , ми вже дорослі

І свій шлях починаємо в люди.

Вже дівчата красуні,

І хлопці уже парубки,

Та хоч будем дідами

Й тоді про вас не забудем

І бажаєм вам щастя, здоров*я,

Терпіння на довгі роки.

Ось знову в школу Ви ідете

У цей веселий  світлий день;

Де Ви натхнення це берете,

За що так любите дітей?

У них вкладаєте всю душу

І, як на світі жить, вчите.

Ніщо Вас, вірим, не примусить,

Лишити діло це святе.

Бо Ви народжені для нього;

Мов діти рідні учні вам,

Ви їх виводите в дорогу,

У світ, на простори ясні.

Й немає більшої Вам втіхи,

Коли уперше малюки

Долають у науці віхи

Й виводять старанно рядки.

І прагнете Ви їх навчити

Як штурмувати висоту

І що в майбутньому робити,

Щоб вся земля була в цвіту.

І за невтомну працю Вашу

Уклін Вам до землі низький,

Прийміть подяку щиру нашу

За труд учительський важкий.

Хай добре Вам весь час живеться

Без горя, смутку та біди,

А галаслива хай малеча

Приносить радість Вам завжди!

Пісня______________________________________________________

( квіти першим вчителям)

2.     Дорогі випускники!

Про вас всі довгі роки щиро дбала,

Ваша класна мама,

Для вас творила всю красу

На згадку, хай хоч і малу.

3.     Багато з нею ви зробили

Про себе добрий слід лишили.

У класі твори і вірші,

На сцені танці і пісні.

1.     Малюнки, папки і газети,

Кросфорди, фото і анкети –

Це ваша творчість і слова,

А в них натхненная душа.

2.     Із нею ви одне єдине,

Із нею ви одна сім*я

Гніздо пташине і родинне.

Велика творча і міцна.

3.     До слова запрошується ваша класна мама – Мороз Галина Володимирівна

( Виступ)

Сказати хочу слово щире —
Нагоди більше не знайду.
І побажати щастя, миру
Я класному керівнику.

Ви непомітно вчили нас
Добру, порядку кожен раз
І, скільки вистачало сили,
Людей порядних з нас ліпили.

За ту любов, що віддавали,
Серця дитячі зігрівали,
За все ми вдячні вам без ліку,
Спасибі ніжне і велике!

За щирі слова, побажання

Прийміть ви наші вітання.

Хай як пісня лине доля ваша

І дарує тільки радість у житті.

Хай здоров*я буде повна чаша,

В се найкраще – в вашім майбутті.

Ми вам бажаємо тепла, щастя йі любові,

І пам*ятати будемо завжди ваше слово.

ПІСНЯ_______________________________________________________

квіти

1.     Шановні випускники! Вас вітають теперішні господарі країни дитинства

-         Дорогі випускнки сьогодні у вас гарне і

Радісне свято.

Погляньте як гостей зібралось багато.

А ви ще доросліші стали віднині

Неначе сьогодні у вас іменини.

-         Випускники!

Буде нам, звичайно, вас не вистачати,

Але й ми самі вже трохи підросли.

І сьогодні раді з святом вас вітати,

Щоб усі в дорогу ви щасливо йшли.

-         Зичимо вам щастя, радості дзвінкої,

У житті – удачі і доріг прямих.

Миру в цьому світі, долі осяйної,

Ще тепла та світла, і пісень дзвінких.

-         Проходили віки, мінялись вподобання,

Хтось математику любив, а дехто малювання,

Хтось в школу так собі ходив,

А дехто проявляв старання.

-         А сьогодні вам вручили атестати.

Так хочемо усіх вас привітати,

Щасливих весен побажати.

І школу рідну не забувати.

-         Бо вас не вистачатиме в футболі

І на сцені, в танцювальному колі.

Школа без вас вже буде не та.

Як швидко-швидко промайнули літа.

-         Тож ми вас вітаєм

Із цим гарним святом.

Здоров*я бажаєм і щастя багато.

-         Спасибі, старші друзі вам за все,

Що нам ьуло із кого приклад брати,

Хай кожного звас мрія понесе

Нові в житті дороги відкривати.

Вірші школірів

ПІСНЯ_____________________________________________

( виходять всі випускники

1.     Ну ось і все.

Спасибі люба школо,

Бо промайнули довгих 9 літ.

Уроки, дискотеки, друзів коло –

Прекрасний , чарівний дитинства світ.

2.     Спасибі вам за розуміння,

Турботу і веселий жарт,

За добре і повчальне слово,

За перший досвіт і за гарт.

3.     Ми – виходимо звідси вершини долати,

Де нам робити нові відкриття.

Рідна школо, ми будем тебе пам*ятати

Кожен день, кожен раз, все життя.

ПІСНЯ__________________________________

4.     Здавалося, дитинство буде вічне,

Здавалося, воно не відцвіте,

Матусі слово, мудре, втішне,

І слово колискової святе.

5.     Не печалься, не журися мамо,

Усміхнись і не корись жалю.

Напинає доленька вітрила,

І шепчуть губи: « Я тебе люблю»

6.     Татусю рідненький – глава мого роду.

Ти навчив розуміти і зло і добро

Де б я не була, тебе не забуду ніколи

Стежку до тебе знайду,

Як би там не було!

7.     Вчителю, пустощі наші забудь

Ти наш учитель =- і в цьому вся суть.

Бігли вперед за роками роки, ніжно тримались  твоєї руки

І непомітно стали з хлоп*ят парубки.

1.     Нехай наше завтра веселкою квітне,

І світла доволі в нім буде нехай!

Подай  мені руку, юність крилата

Зі мною у завтра сміливо рушай.

2.     Були ви знами поруч, в кржній справі –

Шановні, любі, щирі вчителі,

Порадники суворі і ласкаві,

Ви – честь і слава нашої землі.

3.     Вам доземно вклоняємось ми

За любов, а турботу, горіння.

Ми дорослими станем людьми,

То ж спасибі за ваше терпіння.

4.     Ми всі здоров*я, щастя вам бажаєм,

Бо стан дугі не висловить словами.

За все чого навчилися і знаєм

Сьогодні ми завдячуємо вам!

ПІСНЯ « Вихором вальсу»

5.     До побачення , школо,

Вже час вирушати в дорогу,

Десь моя непроторенна стежка

Загубилась в житах.

Десь чекає кохання,

Десь чекають тривоги,мій ніуим неторованиц шлях.

6.     Були ми в школі всі малята,

Та пролетів нечутно час.

Ми лебеді – не лебедята,

Земля і небо – все для нас!

7.     Не старійте вчителі ніколи,

Молодість вам більше до лиця

Вас веде завжди до школи яворина стежка без кінця.

8.     Найкращі квіти, що на цій землі,

Любов повагу і серця гарячі

Прийміть від нас шановні вчителі!

Ми – летимо! Бажайте нам удачі!

( Квіти вчителям)

2.     Хвилюючий сьогодні день не лише для наших випускників. Не менш він хвилюючий для їхніх батькі. Так шалено б*ється серце, а той зовсім десь зникає його стукіт. Сьогодні ми ще раз переконалися, як швидко пливе час. Наче зовсім недавно як зробила дитина перший крок, як раділи, коли ішла до школи, і як хвилювалися, складаючи перший екзамен. А сьогодні вони молоді, красиві, повні сил і сподівань вирушають у далеку дорогу, яка зветься життям. Не забувайте цієї протоптаної доріженьки додому, завжди біжіть до рідного порогу, бо тут пройшла найкраща пора вашого життя.

Пісня « Дорога додому»

3.     Святе з святих – це наша мати,

І батько поруч, як орел.

Вони вас вчили шанувати

І пити воду із джерел.

1.      Вони навчили крок за кроком

Давали вам свої тепло.

І стежили лиш пильним оком,

Щоб вам не боляче було.

2.     Вони із вас пилок здували,

Немов із квітки і стебла,

І день, і ніч невпинно дбали,

Щоб квітка довго їх цвіла.

3.     Усе сьогодні злилось воєдино,

Це свято їхніх справджених надій,

Батьківське слово – дар найбільший сину,

Прийми ж його і серцем обігрій.

1.     Вфід імені батьків випускників слово має_________________________________________________________________________________________________________

( Виступ мами, квіти)

1.     Дорогі батьки!

Прийміть нашу вдячність,

Пошану і любов.

Вклоняємося низько і дякуємо щиро

За ласку і ніжність,

За мудрість і віру.

2.     Без батьків чого ми варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту

І без родинного тепла.

3.     За недоспані ночі,

За тривожні дні,

За те, що я живу на світі,

Спасибі, мамо, тобі!

4.     Рідні наші,дякуємо за те, що зростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нми. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдавали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

5.     А в знак подяки прийміть в дарунок від щирого серця від своїх дочок і синів цю прекрасну мелодію

Пісня_____________________________________________

2.     О прекрасна мить!

Неповторна мить!

Випускники, до батьків своїх підійдіть,

Привітайте, поцілуйте, підійдіть

На вальс їх усіх запросіть.

3.     У знак шани і подяки запросіть на вальс свого батька та матір.

Проведи мене, мамо, будь ласка,

Проведи до воріт.

Хай простелиться доля, мов казка,

Мені, рідна, услід.

Відгородить вона мене всюди

Від нещасть і біди.

Проведи, мене мамо, між люди,

В білий світ проведи.

Рідна мамо, подай мені руку,

Я у танці тебе поведу.

Попрощаємось разом з дитинством,

Вдячним серцем до ніг припаду

ВАЛЬС З БАТЬКАМИ

1.Вечір повільно згасає,

Фарби, вогні за вікном.

Голос у школі змовкає

Тиша і смуток кругом.

2.Мабуть пора вже прощатись

Школа махає крилом

Вам же пора вибирати,

Шлях свій життєвий з умом

3.Щойно пробили фанфари –

Танець прощальний для вас.

Швидше ставайте у пари,

Зараз = вражаючий вальс.

1.Увага! Прощальний вальс випускників 2014 року.

ВАЛЬС

3.     У дорогу дальню й трудну, 
У доросле, у життя. 
Треба йти вам прямо й сміло, 
Що ж, вперед у майбуття. 

-         Дорогі випускники відпустіть своє дитинство у вигляді чарівних кульок в пам*ятайте – це найкраща пора вашого життя.

                                 ( випускники відпускають кульки)

3.     Є один добрий звичай у мого народу: усі починання, добрі справи, легку чи важку дорогу кожного українця супроводжує молитва.

1.     Тож помолімося і ми перед дорогою у незвідане майбутнє, клякнімо перед образами рідної церкви і щиро попросімо Божого благословення.

ПІСНЯ________________________________________________

2.     Оцих дітей, що виросли раптово,

Благослови в дорогу, білий світе,

Не пошкодуй їм цвіту і любові,

Не дай серцям їх юним зачерствіти.

Аж 9 літ старішали щоднини, в тривогах за дітей своїх батьки,

А нині знову стали молодими

Немов би і вони випускники.

Життя – творіння доброго і злого,

Життя – це книга радісна й сумна.

Та перш зп все життя крута дорога,

Тож хай святиться нині їм вона.

До вас мої слова – дорослі й діти,

Не розгубіть в дорозі доброти,

Своєї сили дайте цьому світу

Аб йому повік не відцвісти.

Не загортайте благ собі на міру,

І не спаліть одразу всі чуття,

Не лиш три цвіт – любов, надія, віра,

А й міра є основою життя.

Востаннє ти перед шкільним порогом

Стоїш і думаєш про мрії золоті

Отож пора, прийшла пора в дорогу!

Щасливої вам, доброї путі.

( музика, барвінок, рушники. Йдемо до церкви)

ВЕРТЕПНЕ ДІЙСТВО

Лунає дзвін. На сцені образ в рушнику горять свічі

Чути голос:  « Споконвіку  було слово. А слово в Бога було і слово було - Бог».

З Богом воно було споконвіку

Усе через нього постало і ніщо,

Що постало, не постало без Нього.

І життя було в нім, а життя було світлом людей,

А світло у темряві світить.

( Тиха і ніжна мелодія)

Ведучий І. Стою на вершині небосяжної гори,

За мною ніч, а східні вершини

Починають поволі виринати з туману.

Сяйво світла, що сходить багрянцем

Лягає на вершини гірських хребтів.

Здається, що якийсь велетень запалив

Край землі, від чого спалахнуло небо.

ІІ Ведучий. Будиться зі сну ліс, усе, що в ньому живе.

Заспані голівки квітів, немов

Протирають очі й повертаються в той бік;

Птаство багатоголосим співом вітає ясне, животворне світило.

Ведучий І. Після створення світу перші люди – Адам і Єва,

Були поселені в раю, щоб жити там щасливо і вічно.

Але люди не послухались Бога, відреклися його. За це Бог

Вигнав їх із раю на цю землю. Тут вони тяжко працювали, хворіли, вмирали,

І душі їхні йшли до пекла. До раю вороття не було.

ІІ Ведучий. Тоді люди стали благати Бога

Щоб простив їм і врятував від загибелі. І Бог змелосердився

Він через пророків обіцяв послати їм спасителя, який навчив би їх,

Як повернутися до втраченого раю.

І Ведучий. З великим нетерпінням люди чекали приходи Спасителя.

І коли прийшов він – Син Божий, люди не зрозуміли , не прийняли його,

Багато люду ще й досі чекають на свого спасителя.

ІІ Ведучий: А приходить він у спосіб для нас звичайний і водночас таємничий: як маленьке, тендітне, плачуче дитятко.

( На сцені з*являється зірка, радісна, веселв, звертається до людей. Звучить різдв*яна мелодія)

Зірка: Прийшла сповістити вам радість – спасіння на землю сходить,

Народжується Істина, я до вас , люди, чуєте?? Небо ціле ликує, а мене послано сповістити вас ( пауза). Не чуюють ( з надією) Я до тебе, людино,

( рогублено)Не чуюють… Та подивіться на небо, я там! Я освітлюю дорогу до нього. ( благально). Ну Погляньте! ( пауза) Не бачать… Вони не винні – тут у місті, дуже шумно і темно. Піду в чисте поле, там мене хтось почує. А може, замало людині світла, або ж я затихо говорю?

( Звучить мелодія святої ночі)

Надходить Різдв*яна Ніч, та щось тривожно мені, бо багато смутку завдає те,

Що якось з кожним роком зустрічаю все більше байдужості і невпинно  гасне справжнє очікування людей на прихід Спасителя.

( Виходять два ангели і розмовляють між собою)

І ангел:  Час нам вирушати, вже скоро надійде хвилина радості,

Коли зможемо прославити Божу велич і всім сповістити

ІІ ангел: ( ПЕРЕБИВАЄ)Але поглянь, небо непривітне і бракує на ньому зірки.

Зірка ( підходить до них) Я б з радістю і надією вже освітлювала небесні простори, але світ не бажає бачити мене і зауважити, бо надто заклопотаний приготуванням до свят, а серце його закрите і не завжди готове прийняти Бога, який приходить.

І ангел: поглянь вище, там наш Творець, і вже час його прославляти.

ІІ ангел: Це ти Зірко, і ми , Ангели, для цього створенні, щоб через нас всі побачили і почули, що Ісус народився!

І ангел: І не турбуйся, Зірко, що світ є саме такий і що не можеш його змінити

ІІ ангел: Пригадай, що саме цю людську неміч і безпорадність бачить Господь Бог і тому посилає свого улюбленого сина.

Зірка: Дійсно! Це стається кожного року. Щораз в Різдв*яну Ніч , Бог стає таким маленьким, убогим та немічним. Тому світ у своїй могутності та розкошах неспроможний завжди зауважити його прихід.

ІІ ангел: Я знаю є безліч таких сердець, що завжди хочуть зустріти Бога,

Жити з Ним. Їм лише треба допомагати його бачити повсякчас.

( звучить мелодія всі зникають)

Ведучий І: коли ми гортаємо сторінки століть,

Знаходимо важливу подію,

Що наче світоч серед світу стоїть

Це прихід на землю Месії.

ІІ ведучий: Уява малює величний етюд тієї Різдв*яної ночі

Що так з нетерпінням ждав стомлений люд,

До неба підносячи очі.

( Звучить мелодія коляди « Добрий вечір тобі…»)

ІІ ЧАСТИНА

( Родина готується до Святвечора, ялинка свічка, дідух)

І дитина: Сипле і сипле сніжок за вікном,

Вечір тихенько на землю зійшов.( заглядає у вікно)

ІІ дитина: Чом це сьогодні так зіроньки сяють?

Ніби радіють і нас звеселяють.

МАТИ: Так ясно зірка засвітила

У ніч зимову за вікном.

Бо людям добрим сповістила:

Різдво святе до них прийшло.

Збереться вся сім*я щаслива,

Запалять свічку на столі.

А добрий тато зайде в хату,

З снопом пшениці у руці.

Чекає вже кутя медова

Щебечуть діти, чути сміх.

Під миготливий тихий вогник

Молитва змовиться для всіх.

Виходить місяць із-за хмари,

І заглядає у вікно до української оселі

Знов свято радісне прийшло.

( вносять в хату ялинку, прикрашають)

ІІІ дитина: Хай ялинка нагадає той день і годину,

Як зібралась на святвечір побожна родина,

Щоб любов запанувала й людей примирила,

Щоби радість залишилась йзгода загостила.

4 дитина: ( кладучи сіно під обрус)

Трошки сіна на святвечір під білим обрусом,

Нагадає нам ті ясла , де лежав Ісусик.

І дитина: Приготуймо також місце для тої людини,

Що самотня у цей вечір, бо нема родини.

ІІ дитина: Поділімось добротою і усміхом щирим,

Привітаймо своїх ближніх любов*ю і миром.

ІІІ дитина (тримає хліб на рушнику)

Там, де хліб навпіл ламають –

Немає незгоди.

Ближній ближнього там любить

І не робить шкоди.

І дитина: А чом пшеничний сніп наш тато

Приніс сьогодні в нашу хату?

ІІ дитина: Сказав, почесний цей Дідух,

У ньому предків славили дух.

Мати відповідає: Дідух єднає у Святвечір

Живих й померлих за столом.

Це символ хліба, символ праці

З старих часів до нас дійшов.

( Батько заходить до хати)

Дитина: А ще кутя стоїть медова,

Із медом, маком й є горіх?

Мати: Так, доню, страва ця святкова –

Знак злуки членів роду всіх.

Дитина: Який предивний святий вечір!

На котрий ми всі так чекали, -

І дорослий, і малеча, -

Святий вечір довгожданий.

Батько: Бо цей вечір – святий вечір, - це:

Поділитись хлібом з ближнім,

Простити провину,

Вміти гнів свій вгамувати на іншу людину.

І усім добро робити, як нас Бог навчає.

Що сам милість виявляє і щедро прощає.

( Родина сідає за стіл, моляться, вечеряють, звучить пісня « Молитва»)

І Ведучий: Священною водою кропить батько

Тримає проскуру, щоб нас благословить

Наповнилась Господньою любов*ю хата

Прийшла Різдв*яна неповторна мить.

ІІ Ведучий: І разом ми співаємо Христові

І дружно славимо його ім.*я.

Різдво – це символ світла і любові

Початок вічного життя.

КОЛЯДА______________________________________________

( Звучить фонограма дзвонів)

ІВедучий: Срібні дзвони серед ночі,

Дзвони голосні, пророчі,

Сонну тишу розбудили

Дивну вість проголосили

« В Вифлеємі, у ясині

Божий Син родився нині.»

ІІ Ведучий: Лунають дзвонів переливи,

Через гори, через ниви.

Звеселяють людський рід:

Божий Син прийшов на світ

Разом: І радіють всі навколо

Опадають зла окови.

І голосять на всі гони.

Божу славу срібні дзвони.

( Виходять ангели)

І Ангел: Не бійтесь, бо я вам сповіщаю велику радість,

Що буде радістю всього народу. Сьогодні народжується там, у місті Давидовім, Спаситель, він же – Христос Господь. І ось вам знак :

« Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме у яслах».

ІІ Ангел: Забудьте, люди, всі тривоги,

Збирає нині радість нас усіх

Слава! Слава Всевишньому Богу

У серцях наших радість і мир.

( Звучить мелодія коляди)

З*являють пастухи.

І Пастушок: Відкрив нам Бог, що знайдемо дитя сповите,

Прийшов цей час, здійснилося пророцтво,прийшов Месія.

ІІ Пастушок: Благодать Господа з нами

Поспішаймо вітати нашого спасителя,

Нехай буде йому слава на небі й на землі.

ІІІ Пастушок: Я шукав світло серед темряви,

А світло знайшло мене.

В нашій стаєнці народився сам Бог.

Як привітати тебе в цім убогім місці?

І Пасиушок: Прийми від нас Господи те,

Що ми тобі принесли, прийми, Боже,

Наші серця, візьми те,

 По що ти прийшов.

ІІ Пастушок: Ми ще принесли Тобі ягнятка,

Більше нічого тут не маємо.

( Дарує ягнятко)

ІІІ Пастушое: Хай прийме Ісус низький поклін від нас

( Кланяються і йдуть)

( З*являється зірка, за нею сходяться Мудреці)

ЗіркаL проводжвє поглядом пастухів)

Щасливі ви, і відкриті, і убогі,

Щасливі, бо перші покликані

Ви засвідчете радість спасіння тим,

Хто поневолений неправедно.

( Мелодія « Спи Ісусе Спи»)

І ЦАР: Дивіться, зірка знову сяє.

МУДРЕЦЬ: Отже, він тут близько.

ІІ ЦАР: Я ж відчуваю, що Він тут між нами!

ІІІ ЦАР: Браття, я відчуваю дивний жар у моєму серці

І ЦАР: Предивне чудо  появив нам Бог!

Ось володар вселенної спочив

Йдучи за зорею серед ночі, не відав мій розум,

Що зустріну в кінці шляху

Тай те, що бачать мої очі, незбагненно для мене!

Я шукав в житті знань, а здобув великі пізнання,

А зараз в малій дитині я пізнав Бога;

Жодне розуміння не пояснить величі твого приходу.

Великий Господи, що змінюєш світ

Я приніс Тобі в дар – Золото!

Золото знань, цінність розуму.

Найбільший свій скарб я віддаю.

Тобі, що він служив любові, найбільшому знанню.

( кланяється)

ІІЦАР: Я шукав серед ночі, серед мраку світло

 Я вирушив у цю дорогу, щоб віднайти правду –

Правду життя, правду, що дає людям волю…

І я її знайшов!

Я знайшов Тебе!Я йшов до Тебе за світлом твоєї зорі,

Щоб віднайти правдиве життя і я його знайшов!

Прийми ж мій дарунок – кадило ( ладан)

Нехай вся земля Тебе величає,

Єдине моє визнання ( кланяється)

ІІІ ЦАР: Ось я прийшов поклонитися Тобі  -

Володарю людської душі!

Я йшов за покликом світла, я йшов туди,

Куди вело моє серце!

О, незбагненна тайна Божої любові,

Ти прийшов перемінити весь світ

І від сьогодні ми, ті, що живемо в цьому світі,

Щасливі, бо ми не самі, бо прийшов сам Господь,

Радість всього світу!

Прийми мій подарунок – миро,

Як символ Благовоління!

Нехай розливають його пахощі

Душевний спокій, любов до людей, до світу!

                             КОЛЯДА______________________

Всі учасники по черзі:

1.Ми нині охоче від серця співаєм

2. Роздеством Христовим вас всіх звеселяєм.

3.бажаєм вам всього, чого вам треба, що дав Господь з високого неба.

4.І дав би то Господь найменшій дитині, щоб всі щасливо проживали від нині.

5. В здоров*ї, щасті, вся ваша родина, най славить охоче Небесного сина!

6. Віншуємо вас пани господарі, Божою ласкою, великою втіхою, гарною долею, доброю волею.

7. Допоможи нам, Господи ці свята мирно відсвяткувати,, а других у радості й щасті діждати.

Ведучий: Словами колядки,

Бажань щирим словом

Віншуєм усіх вас з Різдвом Христовим!

Ведучий: Вклонімось Христові, Діві Марії

Вклонімось в любові