СЦЕНАРІЇ ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ - ІІ

Свято Останнього дзвоника -  2018

Звучить мелодія дитинства

Почну поему про останній дзвоник.

Що в ньому?

Знань важкі і пишні грона

Що в ньому?

Ми і наші поривання

Що в ньому?

Сум і музика прощання

Почну поему й відшукаю слово,

З якого варто розпочати мову.

Що в ньому?

Сміх і звуки гомінкі,

І досвід літ.

Воно – «випускники»

          Створюють символічний дзвінок

Ведуча. 

У цій поемі є весна і літо,

В ній вчителі й такі нестримні діти

Тут є усі, хто завітав на свято

Що ж саме час поему починати

ВедучаТа в цьому святі зустрічаються біль розлуки і світлі надії, сум прощання і радість зустрічі з майбутнім. Сьогодні прощаються з рідною школою наші випускники.

1 вед

Так сонячно! Одна у небі просинь чиста

І мить хвилююча…. Прийшов чарівний час

Випускники! Лінійка урочиста,

Всі учні , гості вже чекають вас!

Ведуча.

Ми всі належимо своїй землі

Із іменем, як пісня, - Україна

Ми, однодумці, ми в одній сім’ї,

Тож зустрічай випускників,

шкільна родино.

Виходять випускники Під пісню

«Хай щастить вам випускники»

Всі учні засівають їх зерном, копійками, цукерками

Ведучий:Увага! Урочиста лінійка з нагоди Свята останнього дзвоника оголошується відкритою!

ГІМН

Сьогодні у нас в гостях_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Перше слово для привітання випускників та всієї школи із закінченням навчального року надається директору школи – Олександру Андрійовичу Ковальчуку

ВИСТУП

КВІТИ

Сніжана:

Шановний Олександре Андрійовичу

Прийміть на згадку про випускників 2018 року

Цей скромний подарунок для школи!

(вручає)

До слова запрошується___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Слово надається_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Для благословення учнів 9 класу та всієї школи запрошуємо отця Михайла.

Слово надається отцю Богдану

       

  ПІСНЯ___________________________________________________

Ведучий  

Мій вчитель...Він ніколи не старіє,

Хоча на скронях паморозь сивин.

Він, як ніхто, нас, юних, розуміє –

Над ним не владний навіть часу плин!

Він має щиру, вічно юну душу.

Він поруч з нами в щасті і журбі...

Освідчитись в коханні зараз мушу

Тобі, мій любий вчителю, тобі!

Слово для привітання наших випускників надається першому вчителю – Василю В*ячеславовичу Пасечці

ВИСТУП

ВИПУСКНИКИ

Мій любий учителю, ти вчив мене

І вів у край незвіданий і сповнений краси.

Ти дав мені, що міг, вогонь той не зітлів,

Що був розпалений у серденьку тобою.

За руку взяв і вивів в дивний світ,

В країну знань і незбагненних мрій.

„Дивись!” – сказав і розгорнув ту долю –

Сторінки книжки чарівні...

Нема кінця і краю захопленням душі

,Дитячим сподіванням, надіям, вірі і красі.

Тож розпали вогонь сильніш, залиш

Глибокий світ пізнань і вдячність невимовну.

Мій любий вчителю, ти тільки знай:

Любов до тебе житиме завжди,

У будь-яку годину, будь-де ти пам’ятай:

Закладений тобою скарб в нас житиме віки.

Всі підходять до вчителя - КВІТИ

ВЕДУЧИЙ:

Поглянь у очі - в них веселий сміх

І чиста хвиля, що у берег б'ється.

У тих очах такий чарівний світ,

Що ласкою у серці озоветься.

Учителько моя! Добра і привітна.

Ти, зіронько ясна! Яка ж для нас всіх рідна.

Бо там, де ти, завжди сміються діти.

Навчаєш нас життю радіти.

Слово для привітання наших випускників надається класному керівнику – Оксані Михайлівні Пасечці

ВИСТУП

ВИПУСКНИКИ

Учителько - зориночко ясна,

Так легко йти крізь роки з тобою

В моїй душі співа твоя струна

І доброти, і щирої любові.

Моя учителько, наставнице єдина!

До Вас я знову, мов на сповідь йду,

Поріг переступаю, як дитина,

Що провинилась на свою біду.

А Ви, як завжди, радісні і милі,

Біля дверей стрічаючи мене,

Всміхнулись… Наче сонце запалили

У нашій школі, тепле, осяйне!

Моя учителько! В очах у Ваших бачу

Безмежну мудрість, а іще – любов…

Не знаю, чим я Вам за це віддячу,

Скажу «ЛЮБЛЮ» - Ви посміхнетесь знов…

                                                  Даруюють Квіти

ПІСНЯ__________________________________________________________

Дорогі випускники, вас вітають учні школи!

Не сумуй, випускник, на прощання,

Посміхнися скоріше давай,

Побажай виконання бажання

Нових зустрічей всім побажай.

Хай у душі цвіте весна,

Та небо буде ясним;

І щоб життя твоє було,

Щасливим та прекрасним,

А в серці твоїм хай завжди,

Горить вогонь кохання,

І хай у цей святковий день,

Здійсняться всі бажання!

 Привітання випускникам школи!

Як пісня дзвінко ллється,

Хай гарно так живеться,

Хай доля посміхається,

Здоров’я додається,

Хай буде свято на душі,

А серце щастям багатіє,

Хай водограй вирує почуттів,

Збуваються всі мрії!

Сьогодні у школі останній ви раз,

Як учні. Вже завтра — як гості.

Згадаєте школу в житті ще не раз,

і роки прості і не прості.

Доріг вам відкрилось багато в житті,

Вони всі — з шкільної стежини.

Та важко забути людині оті

Найперші школярські години!

 Привітання випускникам школи!

Нехай міцніють ваші крила,

Та долі хай будуть щасливі!

Хай негаразди вас оминають,

А друзі і рідні поважають.

Будте здорові, щасливі

І до навчання кмітливі!

Дорогі випускники!

В цей чудовий день ми хочемо від усього серця привітати вас із закінченням школи! Ви пройшли надзвичайно важливий етап, і сьогодні символічно прощаєтеся з безтурботним життям. Попереду у вас самостійний шлях, здобуття професії, початок дорослого життя.

Вірю, що вступите ви на цей шлях достойно. Ви – майбутнє нашої країни, люди, від яких залежить, якою стане Україна. Бажаю вам побільше оптимізму, натхнення та наполегливості.

Нехай ці незабутки на грудях нагадують завжди про шкільні роки

ВРУЧАЮТЬ НЕЗАБУТКИ

Ведучий:

Отакий, як у букварику,

Із букетом у руках,

Чом спинився ти, школярику,

Серце в грудях, наче птах?

Поспішай сюди до нас

Привітаємо девятий клас!

Дорогі дев*ятикласники вас вітають наймолодші учні школи

ВИХОДЯТЬ ПЕРШОКЛАСНИКИ

1. Буквар взяли ми перший раз,

Як прийшли у перший клас.

Тепер же раді вам сказати:

Читати ми всі вміємо,

Навчились і писати!

2. Тішать нас перемоги,

Бо були у нас тривоги,

Важко було починати

І читати, і писати.

3.   Цілий рік ми працювали,

Розумнішими ми стали.

Ми старались, ми трудились,

Багатьох ми справ навчились.

4. Літеру за літерою

Вчили ми щодня.

 Підійшли до світлого

Справжнього знання!

5   Навчився читати

Увесь наш клас.

І сьогодні ви можете

Привітати нас!

6.  Бо сьогодні ми вже справжні,

Справді справжні школярі!

Бо читати і писати

Ми навчитися змогли!

7.    І задачу розв'язати,

І відняти, і додати...

Словом, успіхів всіляких

Ми, нарешті, досягли!

                   Пісня_________________________________________________

1.Випускники! Які ви всі красиві,

Усміхнені, веселі, чепурні!

Дивлюсь на вас - обличчя всі щасливі,

Й дорослим стати хочеться мені!

2: Сьогодні в нас велике свято

 Шкільних весняних іменин,

Прийшли ми з квітами вітати

Випускників новий загін.

 3: Для вас розсипала весна

Пахучий цвіт навколо.

І дзвоником для вас луна

Востаннє рідна школа.

4: А ви нівроку підросли

Змужніли, що й казати.

Дівча, як вишня он цвіте,

І хлопців не впізнати.

 5: Які прекрасні, чарівні,

Немов весняні квіти,

Та не забудьте, ви усі

Для тата й мами — діти.

 6: І де б вас доля не завела,

 В які краї, в які міста,

Спішіть туди, де є оселя,

Де тато й мама вигляда.

 7: А ще ви школу не минайте

І рідних друзів-вчителів,

 Бо кожен з них, запам ‘ятайте,

За вас турбується усіх.

ПІСНЯ___________________________________________________

(Випускники вітають першокласників)

Ведучий:

Пролітають роки, довго тягнуться миті...

Скільки їх відійшло, скільки вже пережито.

Забувається зле, марнослав’я минає,

Залишається те, що серця зігріває.

Слово надається випускникам!

1.Вперед ми дивимось з упевненістю в очах!

Бо відчуваємо новий життя ковток.

І зараз, пролетить по нашій школі

Сумний і веселий… останній дзвінок!

2.Від цих хвилин нікуди не сховатись,

І в кожного на серці почуття,

Що вже від нас пішло дитинство…

Разом з дзвінком йдемо в життя!

3.Як райдуги колір, яскраві надії,

В травневому небі розтанули сни,

Так несподівано траплялись події,

Феєрверком цікавим цієї весни!

4.Не кожен твій крок буде легко здобутим,

І деякі іспити будуть важкі,

Та в житті ти, як в зошиті будеш писати,

Чорнилами правди долі рядки!

5.Дзвони над минулим, і над сьогоденням,

Над тим, що зберіг я, і що не зберіг,

Дзвони над дитинством моїм вже пройдешнім,

Сумний і веселий останній дзвінок!

6.Бур’яном пророста безтурботність дитяча,

Збайдужілість черства і наївність ледача,

Та надія свята вчителів не зникає –

Життєдайне зерно у ріллю западає.

7.І хоча промине і не рік, і не два –

У посивілі скроні заб’ються слова:

Ви пробачте нам те, чого ми не уміли,

Ви пробачте за те, чого ми не хотіли.

8.Ми пригадуєм Вас, розуміємо слізно – 

Для подяки час Є, для подяки не пізно.

Ми вклоняємось Вам за усі покоління, 

За зернину в душі, за проросле насіння.

МИ ДЯКУЄМ ВАМ...

1.І благаємо щиро: уміння навчити

Передайте нащадкам, щоб уміли любити!

ПІСНЯ____________________________________________________

        

2.Учитель мій – найкращий на землі,

Учителько – ти зірка непогасна,

Найкращі квіти виросли в теплі

І простягають личка нам вітально.

Врочисте свято – квіти весняні

І легше жити на землі,

Ідем з поклоном і привітом

До вас, шановні вчителі. 

КВІТИ ВЧИТЕЛЯМ

Ведучий:

Дзвінок останній продзвенить

Й прощатися з дитинством треба,

Чого ж ти, серденько, щемиш?

Попереду  -  життя і небо!

Попереду останній крок,

Зусилля розуму і волі,

Попереду один ривок –

Й ти сам на сам:

Лиш ти і воля.

Ведучий:

Попереду життя моря,

Бурхливі ріки й океани,

Там тата й мами вже нема,

А вчитель лиш у згадці стане.

І ти, як юне пташеня,

Стоїш на зламі, краю скелі,

Стоїш на кінчику гнізда,

Де звик горнутися до нені...

Дзвінок останній продзвенить:

Пора розправити вже крила,

Востаннє школу облетіть...

Мелодія сумна і мила ...

Право на останній дзвінок надається_________________________________________________________________________________________________________________________________

Дзвенить дзвінок

Ведучий:

Прониклись сумом стіни і обличчя, 

Дитинство вже позаду, не вернеш!...

Дорослий світ вас, діточки, покличе

Багатогранний у стежках своїх безмеж!...

І котиться у світ клубком стежина, 

По пагорбах із назвою роки, 

Лише пишатиметься вами Батьківщина,

І порадіють успіхам батьки!...

Ви наше все! Молитва підсвідома

Нехай Господь за руку поведе

В життя, а ми чекатимем Вас вдома, 

Де, завжди, кожен з вас розраду віднайде!...

Вед. Увага, школо! Свято останнього дзвоника оголошується закритим

                                                                 ГІМН

Ведучий:

Ми- майбутнє нашої країни

Ми- творці нової прекрасної держави

Ми – продовжувачі традицій нашого народу

Ми – Діти УКРАЇНИ

                             

ФЛЕШ МОБ «Діти України»

Літачки синьо-жовті з побажаннями для країни нашої і по середині велика квітка з лєнтами

Ведучий:

У добру путь, достойно і сміливо

Крокуйте впевненно цінуючи життя, 

Хай Вас зустріне і барвисте і щасливе

І саме світле мальовниче майбуття!!!

Право першими покинути урочисту лінійку надається наймолодшим та найстаршим учням школи!

Чорновий варіант сценарію до свята

"Прощання з Буквариком"

Під музику в зал заходять діти. 

Виходять дівчинка і хлопчик.

Дівчинка

Ділі-ділі, дінь-ділень!

Діти, гості, добрий день!

Хлопчик

Дінді-дінді, вам наказ,—

Не спізнитись в перший клас!

Дівчинка

На веснянім видноколі

Зайнялась зоря.

Хлопчик. Свято в школі!

         Свя­то в школі!

Разом. Свято Букваря!

Учитель. Добрий день, дорогі діти,  батьки, гості і всі, хто присутній в цьо­му залі.

— Благословенна та ясна година,

коли Буквар бере до рук дитина...

Яка це відповідальна мить!

З цього часу в житті дітей розпочинається новий період, бо Буквар — це перша сходинка до знань.

Сьогодні у нас свято — Свято Букваря. Ще вчора наші першоклас­ники перегорнули останню сторінку Букваря. Сьогодні ми святкуємо першу перемогу наших маленьких школярів.Зустрічайте наших маленьких винуватців цього свята!

Виходять першокласники

ПІСНЯ_________________________________

1. Буквар взяли ми перший раз,

Як прийшли у перший клас.

Тепер же раді вам сказати:

Читати ми всі вміємо,

Навчились і писати!

2. Тішать нас перемоги,

Бо були у нас тривоги,

Важко було починати

І читати, і писати.

3.   Цілий рік ми працювали,

Розумнішими ми стали.

Ми старались, ми трудились,

Багатьох ми справ навчились.

4. Літеру за літерою

Вчили ми щодня.

 Підійшли до світлого

Справжнього знання!

5   Навчився читати

Увесь наш клас.

І сьогодні ви можете

Привітати нас!

6.  Бо сьогодні ми вже справжні,

Справді справжні школярі!

Бо читати і писати

Ми навчитися змогли!

7.    І задачу розв'язати,

І відняти, і додати...

Словом, успіхів всіляких

Ми, нарешті, досягли!

1.  Усі зібрались в цьому залі,

Бо нині — свято Букваря.

Нам трішки сумно, трішки шкода,-

Прощання надійшла пора.

2.  Букварик — розумна книга,

Друг і порадник школяра.

Його шанує й дуже любить

Уся весела дітвора.

3.Ми Букварика сьогодні

Запросили в перший клас,

Скажемо йому: «Спасибі,

Що навчив читати нас!»

4.І дзвінок веселий кличе

першокласників на свято:

Не запізнюйтесь! По швидше!

Час з Буквариком прощатись.

5.Ми сучасні діти,

Все повинні вміти:

Грамотно писати,

Множити, ділити.

6. День вітання і прощання -

Свято перших букварів,

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

7.Ще повинні вміти

Рідний край любити,

Школу і родину,

Вільну Україну.

ПІСНЯ____________________________________________

До залу заходить Букварик.

Букварик

А ось і я прийшов до вас.

Це ж, здається, перший клас?

Я — той, хто вас навчив читати,

Мене впізнали ви, малята?

Добрий день, шановні діти!

Ну як же мені не радіти:

Бо прибув я якраз вчасно,

За це дякую вам красно.

Стежку вашу я знайшов

І по ній до вас прийшов»

ПІСНЯ І ТАНОЧОК

Учнями 1 класу розігрується сценка.

Буквар: Я мандрую по країнах,

Я з абеткою дружу

І малечу, як зустріну,

Грамоти одразу вчу.

Зошит: Ой-ой-ой! Не маю сили! Ви на мене наступили!

Буквар: Що це тут валяється?

Зошит виявляється!

Чий він? Чий?

Зошит: Я подертий, я потертий,

Я в обкладинці старій.

Весь в чорнилі, весь в мастилі.

Буквар: Хто хазяїн твій?

Зошит:Андрій.

Лінійка: І я скаржусь на Андрія.

Буквар: Ти хто?

Лінійка: Я − Андрійкова Лінійка.

Я терплю велику муку,

Правлю хлопцю за шаблюку.

Він дубасив мною стіл.

Я вже тріснула навпіл.

Зошит: Ми тепер каліки з нею.

Лінійка: Нам потрібні ліки з клею.

Входить брудний Андрійко

Андрійко: О, мій Зошит, Лінійка.

Буквар: Що ти скажеш нам, Андрійку?

Андрійко: Я не хочу мати двійку.

Я писатиму без клякс,

Я не буду мучить вас.

Я дурні покину звички.

Допустіть до переклички.

Буквар: Ну, біжи, ставай між літер,

Та щоб сльози швидко витер.

Андрійко: Я букви знаю до ладу,

Алфавіт наш не підведу.

Пробач мені, Букварику,

Я більше не ображатиму зошити і книжки,

Я стану охайним!

Буквар: Що ж повіримо тобі, Андрійку!

Гей, ви букви молодці,

На перекличку станьте всі.

Всі в рядок хутчіш біжіть

Та про себе розкажіть!

Виходять діти з емблемами літер. Розказують вірші.

А. Всім відомо: Буква «А» Алфавіту голова!

Б. Йшов баранчик з нами в ліс, На рогах травичку ніс,

В. Буква «Ве» така цікава: Стовпчик — зліва, дужки — справа.

Г. Буква «Ге» як кочерга, В неї є одна нога.

Ґ . «Ґе» вгорі ріжечок має, Кожен першокласник знає.

Д. Подивись: маленькій дім. Буква «Де» — як дах на нім.

Е. Далі після букви «Д» Йде зубаста буква «Е».

Є. «Язичок у мене є!» — Вихвалялася буква «Є».

Ж. Сніжинка не розтане вже, Бо ця сніжинка буква «Же».

З. Наче рідні дві сестри — Буква «Зе» і цифра три.

І. Буква «І» — як одиниця,  Гостронога, наче спиця.

И. Намалюю палки три, От і вийде буква «И».

Ї. Це чиї крапки? «Мої!» — закричала буква «ї»

Й. «И» у шапочці новій Перетвориться на «ій».

К. Як пів букви «Же» — така Ця кумедна буква «Ка».

Л. Лис ласкає лисеня, А лосина лосеня, Лев ласкаво лапою Левеня поляпує.

М. Буква «еМ» — як дві гори, Що стоять, мов дві сестри.

Н. — Чи це буква, чи драбина? —  Дивувалася дитина.

— Ну, якщо один щабель, То, звичайно, буква "еН".

О. Буква «О» така от кругла, Хто не бачив — подивись;

Наче сонця, наче бублик, Мов обручик — хоч котись.

П. На хокеї, на футболі, Буква «Пе» — ворота в полі.

Нам знайома буква ця — Ніби планка на стовбцях.

Р. Тигреня весь день ричало, Букву «еР» — воно вивчало.

С. Придивіться вночі до небес, Світить місяць там буквою «еС»

Т. Букву «Те» потрібно знати, З неї пишуть слово «тато».

У. Сказав горобчик: «Букву "У" Боюсь я дуже, татку!»

Татусь питає: «А чому?» — «У» — схожа на рогатку!

Ф. Що це? Ключик від замка? Ні! Це буква «еФ» така.

Х. Хрюша хрестики малює. Ну й художник — ха! ха! ха!

«Це не хрестик! — каже Хрюша. Я вивчаю букву "Ха"».

Ц. Буква «Це» — внизу гачок, Наче з краником бачок.

Ч. «Че» з четвіркою так схожі! Хто їх розрізнити зможе?

Ш. Три стовпці, внизу межа - От і вийшла буква «Ша».

Щ. Букву «Ща» впізнає кожен, «Ща» на щітку трохи схожа.

Ь. Я не шість, я — м'який знак, Це повинен знати всяк.

Ю. Буква «Ю» — вона така: Бублик став коло кілка.

Я. — Я і буква, Я і слово! — Вихвалялась буква «Я». —

Та чомусь у алфавіті Стала аж позаду я.

Буквар. Бачу, букви вам відомі,

З ними добре ви знайомі!

Але все ж я для порядку

Загадаю вам загадку.

Тридцять три богатирі —

Всі живуть у букварі!

Хто це????? (Букви)

ПІСНЯ__________________________________________________________

Діти (під музику, по черзі, передаючи буквар із рук в руки)

1.    Беру Буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас

2. І рідній книзі у журбі

Шепочу: «Дякую тобі!

3. Бо перша книга ти моя!

Тепер читати вмію я.

4. На світі книг багато є,

Я серце їм віддам своє ».

5. Книжечку першу беру я в руки,

Перший мій друже, перша наука!

5. І з вдячним серцем Букварю

«Спасибі, друже!» — говорю.

6.    Любий букварику! Перша книжка!

Хочеться навіть плакати трішки.

7.    Букв спочатку ми не знали,

мами нам казки читали,

А з тобою подружились —

і самі читати навчились!

8.    Разом з тобою ми підростали,

Слово найперше тут прочитали.

9.  Я сторінку останню

в Букварі перегорну,

Свого друга на прощання

я до серця пригорну.

10.  Букви всі від «А» до «Я»

дуже добре знаю я.

Далі я навчатись буду,

а букварик не забуду.

11.  Ти перша книжечка моя,

Тепер читати вмію я,

Багато в світі є книжок,

А ти найперший мій дружок!

Учні (разом)

Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже.

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

Я залишаю вас.

Всі літери прочитані,

Усіх їх тридцять три.

Тепер всіх вас учитимуть

Підручники нові.

На згадку про наше свято кожен із вас отримає подарунок від Букварика. Я приніс вам медалі за те, що вмієте читати і писати, спі­вати і лічити.

(Вручення медалей)

Буквар: Від нині буду серед книг

В бібліотеці я стояти.

А восени, інших діток,

Почну я знов навчати читати і писати.

У добру путь!

Всі літери прочитані

Усіх їх тридцять три.

Тепер дітей учитимуть

Підручники нові.

(Виходить Читанка, Математика, Рідна мова, Природа.)

Буквар: Цих діток я прошу навчати

Того, що знаєте самі.

А вас прошу не лінуватись.

І вчить уроки день при дні.

Українська мова: Як найчарівніша колискова

Плекає з дитинства вас рідна мова

То пісню злине, то гарною казкою,

То словом догани, то ніжною ласкою.

Під мамине слово ви виросли нишком

Шануйте, малята, цю добру книжку.

Природа: А де лягає сонце спати,

І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому такий лапатий,

І заєць чом такий вухатий,

Чому бджолі дрімати лінь,

Чи справді гірша стала глина

Від чого запашна малина

Куди повзе рогатий жук, -

Це я, малята, розкажу.

Читанка: Я читанка нечитана

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму

Про наш прекрасний час.

Букварику, мій братику,

Розумна голова

Твої веселі літери

Складуть мої слова.

А ти спочинь до вересня

Чи просто погуляй

Букварику, мій братику,

Спасибі, прощавай!

Математика: 1, 2, 3, 4, 5

Вміють діти рахувать

А хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Як уроки діти вчать

Ставлю їм «4», «5»,

А хто вчить їх трохи гірше

Ставлю трієчку, не більше.

За не вивчені слова

Я поставлю тільки «2»

А лінивим і недбалим

Одиничку я поставлю.

Щоби весело гулять,

Всі уроки треба знать!

Дуже точна я наука

Вчіть мене лише на «5».

Дитина: Дякуємо наші друзі

Бедем вас вивчати

І Букваря не підведем

Будемо все знати

ПІСНЯ____________________________________

Ведучий. Від першого вересня і до сьогоднішнього дня з нами були ваші батьки, вони допомагали вам вчитися . Вони будуть з вами поруч ще всі шкільні роки і все життя. Побажаємо їм сили і наснаги.

(Діти розповідають вірші батькам)

1.Матусю рідненька, найкраща, єдина,

Щоб ти не хилилась ніколи в журбі,

І сонце, і зорі, і даль журавлину

Твої діти дарують тобі.

2.І вам, шановні батьки,

Спасибі хочемо сказати

За ночі ті, що недоспали,

Коли задачі ви рішали.

3.Це перший крок,

Попереду багато років,

Отож, навчайтеся, батьки,

І кожен день робіть уроки !

4.Перший раз у перший клас!

Рік тому зустрів він нас.

Скоро підем в клас наступний,

Вітер хай нам дме попутний.

5.Один одного ми любим,

Станем всі за одного.

Вчитись в другім класі будем,

Всі ми хочемо цього.

6.Ну, а вчитель як буде?

Що, покине усіх нас?

7Ні, він разом із нами

Переходить в другий клас.

ПІСНЯ___________________________________________

Прощання — це, мабуть, завжди сумно, залишається щось зна­йоме, рідне, миле, легке. А попере­ду — невідоме, незнайоме, нові від­криття, нові знання, нові друзі. Наше прощання з Букварем також сумним не буде, бо це — святкування перших досягнень у навчанні, а попереду у вас багато шкільних років, цікавих уро­ків. Але в житті кожної людини най­кращим і найпам'ятнішим завжди за­лишається перший клас.

Великодні фестини

Хор «Христос Воскрес»

(Звучать дзвони, виходять ведучі)

Упродовж століть від апостольських часів і до сьогодні вірні християни, подібно праведному Симеону і пророчиці Анні, спішать кожен раз на зустріч з Ісусом до храму. У церкві приймають свої імена в ім’я Ісуса при Тайні Хрещення, отримують щит і зброю духовну проти злобного ворога душевного у Тайні Миропомазання, приймають до свого серця Ісуса в першому Причасті   у Тайні Пресвятої Євхаристії.

 Беручи участь у недільних і святочних відправах, утверджуються у любові до Ісуса, а слухаючи слова Євангелії та проповіді, сповнюються вірою до нього. У церкві скріплюють взаємну любов у Тайні Подружжя. Нарешті, життєвий шлях християнина закінчується прощанням з храмом, який служить перехідним мостом у потойбічне життя .

         Тож спішімо до храму, поки не пізно, не забуваймо, що «благословенна та дорога, що веде до храму».

Читець.

              Дорогу до храму кожен проходить сам.

              Навіть сліпий інвалід,  

              Навіть людина без ніг,

              Коли приходить пора,

              Сам проходить дорогу до храму.

                             

              Дорогу до храму кожен проходить сам.

              Навіть страшний егоїст,      

              Навіть сліпий атеїст,

              Коли приходить пора,

              Сам проходить дорогу до храму.

             А дорога ця ясна й проста –

             Через душу проходить вона.

             Якщо дорога не веде до храму,

             То навіщо вона?

ПІСНЯ____________________________________________________

Минають роки, десятиліття і століття, виникають і зникають царства і держави, але кожного року, коли наступає день Пасхи, увесь християнський світ, затамувавши подих, із завмиранням серця очікує переможно-торжеству-

ючого: Христос Воскрес!

                        О, не шукаймо живого між мертвими,

                        Він одесную Отця, Він воскрес!

                        Тільки любов’ю – ніякими жертвами

                        Не причастися Духом Небес.

                        Тільки любов’ю до брата і світу,

                        Тільки жертовністю ради добра,

                        Причастимося Словом і Світлом,

                        Дорогою Хресною, що Він обрав.

                        Плекаймо у душах зерна спасіння.

                        Ніхто не поможе з рахманних крес…

                        Надія воскресла з Його воскресінням –

                        Воскресни, мій краю! Христос Воскрес!

Читець.

                        Вдягла весна мережану сорочку,

                        Умившись і звільнившись од турбот.

                        І піднімає волошкові очі

                        До віщих, до церковних позолот.

                        Душа стає в цю днину молодою,

                        Забувши, що слова бувають злі.

                        І повняться старанням, добротою

                        На ранньому скоромному столі.

                        Великдень всіх нас на гостини просить,

                        Малює сонце, полотно небес,

                        І крашанку, як усмішку, приносить.

              Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

                        І дзвони засріблилися завзяті,

                        І ніби покотилось між людьми:

                        - Христос Воскрес!

                        Чи, може, на цім світі

                        Із бездуховності воскресли ми?

ПІСНЯ______________________________________________________

Христос воскрес! — Воістину!

Воістину воскрес!

Співаймо пісню радості

Царю землі й небес.

Христос воскрес! О, сонечко,

З високих височин

Подай же радість світові:

Воскрес Господній Син!

Христос воскрес! Повітрячко,

Ти ллєшся із небес,

Співай побожно, радісно:

Воістину воскрес!

Христос воскрес, моя дитино!

Христос воскрес, Христос воскрес!

Впадімо вдячно на коліна

І помолімось до небес.

Давай же, донечко, молитись,

Дивись на хмарки до небес,

Бог милосердний любить діти...

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Співає жайворон з небес:

«Христос воскрес! Христос воскрес!»

У небо дзвін гуде з села:

«Христос воскрес! Йому хвала!»

В проміннях сонячна блакить:

«Христос воскрес! Його хваліть!»

Журчить струмок — весняний дзвін:

«Воскрес Христос — Господній Син!»

Радіють діти у вінках:

«Христос воскрес на небесах!»

І вся земля, мов той вінок,

З чудесних трав, дітей, квіток...

І в серці радість через край:

Воскресли поле, річка, гай,

І лине пісня до небес:

«Христос воскрес! Христос воскрес!»

                                   ПІСНЯ  ____________________________ХОР

На столі – духмяна паска,

А круг неї – писанки.

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,

Та молитва всіх єдина:

Хай розквітне Україна,

Як в погожі дні – весна

Христос воскрес! Радійте, діти,

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий Хрест вінок!

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,

Радіючи з святих небес...

Збирайтесь, діти, ну ж співати:

Христос воскрес! Христос воскрес!

                            Пісня          НАСТЯ   Христо Воскрес

Христос воскрес! Співає вся природа,

Величний гімн несеться до небес.

Хоч він помер — з любові до народу,

Із гробу встав, у величі воскрес.

Христос воскрес! Яка велична днина!

Яка любов, і ласка, і краса!

Віддав Господь улюбленого Сина,

Щоб людям всім відкрити небеса.

Христос воскрес! Радійте нині, діти!

Сповнилося найбільше із чудес.

Пропала тьма, і сонце правди світить.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Вед. І ось прийшов довгожданий Великдень... У кожному домі напечені паски, пофарбовані яйця, розписані писанки, наготовлені смачні великодні страви, як у нашому кошику, що понесли до церкви святити.

Вед. На Великдень ми ділимося радістю і ділимося всім найкращим з тими, хто цього потребує. Деякі діти ходять до лікарень, приходять у гості до самотніх стареньких бабусь і дідусів, вітають їх зі святом словами "Христос воскрес!", святковими віршами і піснями, дарують їм червоні яєчка і смачні гостинці.

Котилася писаночка

З гори на долину,

Прикотилася прямісінько

До нас у гостину.

Танець писанок

Пісня про писанку

Виносять писанкове дерево

Ведучий: Мудрі люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви - усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.

Нехай це дерево принесе мир у нашу країну і освітлює наш стражденний народ тільки любов*ю та добром.

Пісня______________________________________________________

ВИХОДЯТЬ ДІТИ

Дитина: В наш дім приходить найсвітліше й найулюбленіше свято – Пасха

Христова, або Великодень. В цей день всі люди святкують Воскресіння Ісуса

Христа. Звідусіль долинає дзвін, який прославляє Спасителя. Усі люди чекають цього свята, готуються до нього: розмальовують та фарбують яєчка; господині печуть паски, а потім йдуть до церкви, щоб їх освятити.

Дитина: Пташки співають в полі, в лісі

І дзвонить дзвін аж до небес,

Де білі хмарки розплилися:

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Дитина: Запахло смачно паскою

У нашої оселі:

Будемо ми пригощатись,

Раді та веселі.

Дитина: Візьму я пензлик, олівець

І потружусь наславу,

І розмалюю я яєць

Щоб писанкими стали.

Дитина: І в серці – радість через край.

Воскресне поле, річка, гай...

І лине пісня до небес:

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Дитина: На дзвіниці дзвони дзвонять,

Великодні голосні

Всюди втіха, всюди гомін.

Всюди радісні пісні.

Дитина: Пасха – свято найсвітліше,

І велике і добріше.

Довго ми тебе чекали.

Великодень зараз з нами!

Дитина:Верба красна розцвітає,

Про Великдень сповіщає

І Спасителю під ноги

Стеле гілочки розлогі.

Дитина:Світла Вербниця настала,

Радість нам подарувала,

Край доріг і біля річки

Вкрились котиком вербички.

Дитина:Галузочки посвятили,

Діток розуму навчили,

Щоб здоровими зростали,

Україну шанували!

Дитина:Христос Воскрес!

 Радійте, діти, Біжіть у поле, у садок,

 Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

 І звеселяють рідний край.

 На вас погляне Божа Мати,

Радіючи, з святих небес…

Збирайтесь, діти, нум співати:

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Дитина:Радість з неба ся являє,

Паска красна день вітає,

Радуйтеся щиро нині –

Бог дав радість всій родині,

Бог дав радість нам з небес,

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Сценка

До кошика підходить хлопчик і говорить:

Готували цілий день,

Адже завтра Великдень.

Всі страви зібрали,

В кошик поскладали.

На ніч в церкву ми підем,

З татом кошик понесем.

Всі страви посвятим,

Стіл буде багатим

(Виходить. Діти в "кошику" відкривають очі, похитують голівками, ніби від подиху вітерця ожили):

( Учні молодших класів виконують  сценку « У кошику»)

Яйце:

          Хтось тисне щохвилини.

          Не чую рук вже й ніг.

          Затерпла всенька спина.

          Й болить вже правий бік

          Гей, хто тут? Озовися!

          Наліг, що вже тріщить.

          Ти чуєш? Піднімися.

Не можу більш терпіть.

Хрін:

Хто ниє біля мене

У цей святковий день?

Яйце:

Це я, яйце свячене.

Хтось душить, наче пень.

Хрін:

То шинка, друже милий.

Обабіч розляглась.

Спить.

Бач як знахабніла (відсовує шинку).

Шинка:

(прокинулась)  А вам до того зась…

Яйце (радісно):

Тепер уже вільніше.

Та й біль вже не такий.

Хрін:

І вигляд веселіший.

Яйце:

Ти добрий, хоч гіркий.

Хрін:

Що за такого мають,

Мені не дивина…

Проте всі поважають,

Як прийде лиш весна.

Сьогодні свято Пасхи,

Я незамінний тут.

Який смачний я з м’ясом…

Ковбаса (обережно): Хвалько ти, шалапут!

Смачніша за всіх на світі

І найситніша Я?

Мене їдять і діти,

І вся людська сім’я.

Беруся радо в боки –

Гей-гоп, са-са, са-са.

Червоні в мене щоки

Танцює ковбаса (ковбаса танцює).

Масло:

Я теж потрібне людям.

Їм ситності даю.

Мене і в страві люблять,

І хворі з медом п’ють.

Без мене свято Пасхи

Не може обійтись.

Сир:

Скажи мені, будь ласка.

Чи гірший я, ніж ти?

До мене дай сметани,

Хоч пальці оближи.

Вареники із мене

Чи не смачні, скажи?

САЛО: Сало сили додає,
Тому й люблять всі мене.
І рожеве й біле -
Кожному я миле.
У великий піст, що був,
Все ж мене не їли,
Зберегли на Великдень,
В кошик запросили.

Паска (гордо):

Та що там говорити! Важливіша Я тут!

Без мене вас святити до церкви не підуть!

Я – голова над вами, мій рід йде з давнини,

Шанують нас віками і славлять щовесни.

Та й Пасхою Великдень звуть люди на землі,

Тоді і день великий, як паска на столі,

З родзинками, медком…

Їдять мене на святі із м’ясом, молоком.

Писанка:

Я писанка – красуня.

Вся в рисках і квітках

Красу митців несу я, їх славлячи в віках.

Мене кладуть у свято на пишному столі,

Щоби моїм убранством пишалися малі.

Шинка:

         «Краса», «Любов» - всі трублять…

Давно я знаю вас!

Однак мене всі люблять

Без будь-яких прикрас.

Свічка: (до всіх)

О, знати ми повинні

Ціну собі й другим,

Любов, як ту святиню,

Нести до серця всім

Свята – це дні єднання

З родиною родин,

Це наше славне знам’я,

Бо лиш народ один.

Ми знаєм тільки чвари

І множимо роздор

Вкраїнці! Досить сварок,

Єднаймось під прапор.

Так нашому народу

Франко давно казав,

Будуймо ж дім із згоди,

Бо слушний час настав.

Усі крашанки: Стук, стук, стук, обережно, бо в кошику тісно! Стук, стук, стук, обережно, від жари аж млосно.

Червона крашанка: Я сидіти тут не хочу, на підлогу собі скочу.

Зелена писанка: Ходімо швидше, вилізаймо, пісню гарну заспіваймо!

Червона писанка: В буряках мене купала, на червоне змалювала.

Зелена писанка: У траві мене варила, на зелено закрасила.

Жовта писанка: Мене вбрала у лушпину, у цибулеву свитину.

Коричнева писанка: У шкірці яблука мочила, це додало мені сили.

Біла писанка: Я біленькою зосталась, тільки квіточок набралась.

Червона писанка: А мене квітчають червоні хустинки.

Зелена писанка: Мене вкривають зелені листочки.

Жовта писанка: Мене у жовті узори прибрала.

Коричнева писанка: На мене коричневих цяток наклала.

Біла писанка: А я така гарна й не передати!

Усі разом: Усі ми гарненькі – і хочемо сказати:

Христос воскрес! – шепочуть квіти,

Лунає шелест їх по лузі.

Христос воскрес! – українські діти,

Радійте всі – ви наші друзі!

Крашанки:

Ми рожеві, білі, жовті,

Сині, , фіолетові, блакитні

Ми цей кошик прикрашаєм,

І про свято сповіщаєм,

Про найбільше свято року,

Хай вам буде всім нівроку!

ПІСНя «На тарілці крашанка, крашанка»

Ведучий:  Кошик ми зібрали, про крашанки розказали. Але як же ж Великодні свята без гаївки???? Запрошуємо всіх: і малих, і дорослих, і старих, і односельчан, і гостей водити з нами гаївки.

ХОР «Ой шуміла ліщинонька»

Пасочки духмяні,

Крашанки червоні.

Сонечко в сіянні

Виграє сьогодні.

Воскресіння свято

Радістю зігріте.

Нас іде вітати

Сам Володар світу.

Завела нас веснянка у коло,

Красне сонце веде всіх за руки.

І квітки, наче струни, навколо

Таємничі розхлюпують звуки.

І земля – ніби писанка світла –

Кольорова, весела сьогодні.

В церкві люди – святкові й привітні.

Воскресаєм у дні Великодні.

Який сьогодні день настав???? Всі: Веселий!

«Веселий день нині настав»

                           

Чудoвий pанок, cонце cвітить,

Лунaє пiсня дo нeбес,

Pадіють вcі, – дoрослі й дiти,

Xристос вoскрес! Xристос вoскрес!

Який цe pанок уpочистий,

Нe cтало cмутку, – cмуток щeз,

I cкрізь лeтить тa cлавна вiстка:

Xристос вoскрес! Xристос вoскрес!

Нeхай ця вiстка cкрізь лунaє,

Зaснулий cвіт звoрушивсь вeсь,

Xай людям вcім pозповідає:

Xристос вoскрес! Xристос вoскрес!

Зa cмерть Xристову, зa cпасіння,

Зa тe, щo Вiн зiйшов з нeбес,

Нeхай в цe cвято вoскресіння

Cпівають вcі: Xристос вoскрес!

Ой дівчатка-весняночки,

Ходім вести гаївочки

Бо весна,як сон тікає

А хто кого доганяє?

То з долини на горбочок

-До дзвіниці,де дзвіночок,

Цілий день дзвіниця грає

-То Великдень так справляє.

                        ГАЇВКА « Накопала коріння»

Дзвони грають,

Всьому світу сповіщають,

Що Христос воскрес.

Він іде у сяйві слави

Серед учнів Бог ласкавий,

Наш Христос воскрес.

Радуйтеся, Божі люди,

Хай між нами зла не буде,

Бо Христос воскрес.

В правді Божій просвітімся,

В правді Божій веселімся,

Бо Христос воскрес.

Сонце сяє у ясній блакиті,

Теплим променем цілує світ увесь.

І серця для радості відкриті:

Знайте, люди, що Христос Воскрес!

Пташечки цвірінькають надворі –

То вони співають Богу честь!

Позабудьмо сумніви та горе,

Бо Христос Воістину Воскрес!

ГАЇВКИ: «Ой зацвила синя квітка»

Великий день! Великий день! Веснянеє світло - Радіють діти на землі

Великий день! Великий день! Який Великдень на землі! Багато радості й пісень Приніс нам янгол на крилі.

Гаївку діти хороводять - Христос Воскрес! Христос Воскрес! Сьогодні й сонце не заходить, А сяє й сяє із небес.

Дівчата, а які ж веселощі без хлопців??? Хлопці давайте жартувати!

ГАЇВКА «Ой на горі на вершечку»

Гаївка: «Ой поставлю кладку»

Веселіться, християни,

Бо Христос сьогодні з нами!

Після мук, страждань тілесних

Браму нам відкрив небесну.

Богу честь і шану даймо,

Його велич вихваляймо.

З волі Батька сам Син Божий

За нас цю офіру зложить.

Господу хвалу співаймо,

Святу Трійцю прославляймо!

Нехай Ім'я Боже всюди

На землі цій славлять люди!

ГАЇВКА___________________________________________

Витріть сльози хто

в жалобі по Христу розп’ятому.

Заспіваймо пісню слави

і вклонімося Йому.

Христос з мертвих воскрес

нині, світ радіє цій новині.

Надаремно важкий камінь

Його гріб охороняв.

Надаремно загін варти

на сторожі там стояв.

Що та скеля чи сторожа,

коли сяє слава Божа.

Дню Господнього спасіння

раді люди по землі:

Бо воскрес Він після смерті,

весь у сяйві і хвалі.

Всі серця, що сумували,

славу Богу заспівали.

ГАЇВКА_____________________________________________________________________________________________________

      Сьогодні всі дороги серця

в Божий храм ведуть,

Сьогодні день, коли, напевно,

люди чуда ждуть.

Десятки сотень літ тому

один-єдиний раз

Здійснилось те, що назавжди

всіх об’єднало нас.

У день, коли Христос воскрес,

Давайте будемо любить

Усіх, кого Господь створив,

Щоби у цьому світі жить.

У день, коли Христос воскрес,

Весни квітучая пора,

Здіймаєм руки до небес

І просимо добра.

Свячена паска на столі

у кожного із нас,

Свята молитва у душі,

мовсповідь кожен раз,

І радість, радість на очах

від того, що ми є,

А Бог колись заради нас

віддав життя своє.

ГАЇВКА________________________________________________

Христос Воскрес! Христос Воскрес! –

Співає все довкілля.

Із серця лине до небес

Вся радість і весілля.

А дзвони дзвонять і гудуть –

Веселі, великодні.

Турботи й сум десь геть ідуть,

Буденний глум, злигодні.

Цвіте весна, а з нею знов

І серце розквітає.

Душа у сяєві обнов

Світ щиро обіймає...

Дівчата, як квітки, — «жучка»

Виводять коло церкви.

Любов до ближнього палка,

Поки життя не смеркне.

Христос воскрес! — лунає скрізь.

Радіють сонце й ниви.

Коли б не було більш вже сліз –

І всі були щасливі!

А в кривого танця
Та не виведемо кінця.
Треба його виводити,
Ладу йому находити!
Вам щиро,дякуєм усі,
Що ви прийшли до нас на свято,
І хочем побажати від душі
Здоров’я й радості багато.
Нехай же свято Великоднє
Усіх вас звеселяє,
А Бог святий із неба
Довгі роки посилає.
Кожна родина сьогоднішнє свято
Буде з любов’ю у серці вітати
Коли Господь пригортає всіх нас,
Славимо,славимо день цей і час.

Закінчується наше свято.
Тож дай Боже,у полі роду,
А в хаті згоду.
Прощаємося з гаївками до наступного року, до нових Великодніх свят.

Боже, храни Українську державу,

Нашу єдину надію і славу,

Землю вкраїнську та наші моря,

Сяє нехай нам свободи зоря.

Пращури наші боролись за волю,

За українську щасливую долю,

За незалежну державу свою,

Голови клали за неї в бою.

Ми, українці, стерпіли наруги,

Пісні співали із горя і туги,

Славили неньку святу Україну,

Мову плекали свою солов`їну.

Боже, ми просимо сили й уміння,

Щоб не забути свого нам коріння,

Щоб будувати державу могли,

Де всі заможно і довго б жили.

«Боже великий єдиний»

СЦЕНАРІЙ НОВОГО РОКУ - 2018

Звучить мелодія про зиму, на сцену виходять всі учасники

Зпходу. Звучить мелодія хурделиці на сцені зявляєтьяс зима,сніжинки під слова зими виконують танцювальну композицію з полотнищами

МУЗ.ФОН- 1

Я зима, білосніжна й холодна,

Одягнулась в розкішні полотна,

Які виткала з диво-сніжинок,

Візерунчастих, срібних крижинок.

Я Зима…

Вікна квітами всім розмалюю,

Срібла й інею не пошкодую.

На ялинки, берізки, дубочки

Із мережива вдягну сорочки.

Вкрию білою кригою ріки,

Заморожу морозом світанки.

Ох, люблю пощіпати за щічки

Дітвору, яка їздить на санках!

Я Зима…

Замету і засиплю, завію

Всі ліса і поля, і всі села,

Всі дороги й стежки заховаю,

Зроблю скрізь білосніжну пустелю.

Буде все навкруги як у казці,

Зачарую усіх я красою,

Заіскряться сніжинки на сонці

Діамантовою росою.

І заграє мелодію вітер,

У таночок сніжинок покличе,

Понесуть вони звістку по світі,

Що вже свято прийшло Новорічне!

(На сцені з*являються ялинки,діти прикрашають ялиночки і танцюють)

2.Пісня :________________________________

(Всі розбігаються, виходять ведучі)

МУЗ.ФОН – 3

Ведучий 1.

Вишита білою гладдю,
Ніжилась сонцем земля.
Сніг розсипав діаманти,
Білим усе застеляв.

Виткані з шовку дерева.
Білий – це колір краси.
Я йшла закохана в небо
І, не шкодуючи сил,

Дихала справжнім холодним
Запахом льоду і криг,
Що піднімався до неба…
В щасті під назвою сніг.

Ведуча 2 Доброго дня шановні гості, учні ,вчителі. Раді вітати вас на святі, яке є традиційним і  продовжує зимовий цикл святкувань. Починали ми його зі свята Миколая ,а продовжуємо новим роком та Різдвом Христовим.

Ведучий 3

Шановні браття,

Рік Новий настав.

Тож славмо сонце,

Славмо коляду.

Земля животворящими устами

Цілує в небі молоду звізду!

                     4. Пісня   -----------------------------------------

Ведучий 4 .Так ,справді, зима багата на свята ,її дуже люблять діти, адже у них вона асоціюється зі сніжками, санками , подарунками ну і звичайно, канікулами. Різдво- це свято яке святкується в родинному колі ,за столом збирається вся родина, з’їзджаються з усіх усюд близькі і далекі ,діляться радощами й печалями, колядують .В повітрі літає дух Різдва…

МУЗ.ФОН - 5

Ведучий:Новий Рік до нас іде,

Із собою він несе

Щастя, радість і надії,

Збудуться хай наші мрії.

Мрій в українців багато -

Хочемо ми справжнє свято

Без тривоги, та війни,

Дома хай будуть сини,

І батьки, й чоловіки.

Миру хочем на віки!

Щоб важкі часи минули,

Діти про війну забули.

Звучить Український різдвяний наспів, виходить Новий Рік і Старий рік

Старий рік:

І зима не зима

і війна не війна

Назбирала смертей

як зерно на жнива

Натрусила нам сліз

мов травневим дощем

Для війни це каприз

І вона хоче ще

І відважні доньки

і найкращі з синів

Від'їжджають на Схід

у обійми війни

У обіймах зими

там де грім канонад

Кожен іншому ворог

кожен кожному брат

І війна не війна

закінчились слова

І країна німа

та жива ще, жива!

Новий рік:

Хай здійсняться бажані мрії,
Я для вас стану роком надії.

Надії, що закінчиться війна

І буде Україна в нас міцна!

Міцна, єдина, вільна

Красива, непоборна, сильна

І збудуться всі заповітні мрії

Для вас, друзі,

Стану роком я надії.

Хай здоров’я міцного прибуде,
Щастя, радості, посмішок всюди!

І достаток хай буде в оселі,
Щоб були всі щасливі й веселі!
Всім терпіння, сили й наснаги.
Від близьких — розуміння й поваги.

ПОЧАТКОВІ КЛАСИ

Звучить різдвяна мелодія - 6

Сніг. Засина під ковдрою гай.

Зірками вкрився небокрай.

Дріма в кутку старий дідух.

Чекає чуда все навкруг.

А височінь луна піснями.

Звершилось диво поміж нами.

Усі –усі ідемо за звіздою.

Вітаймо Бога колядою.

Пастушки з ягнятком

Царі з ангелятком.

Ісуса радо вітаймо.

В піснях хвалу співаймо.

Слава, слава Тобі Рожденний.

Від Марії воплоченний.

Спаси народ, спаси Вкраїну.

Поможи піднятись із руїни.

                              

Вже загоряється зоря

Вісниця неземного дива.

І серце щедро наповня

Чаша повна радості і миру.

Діва Сина в Вефлиємі

Сьогодні рождає.

І мир, спокій, і надію

На світ посилає.

Душа надією палає,

Й любов’ю повниться усе.

А Бог народжений на сіні

Спасіння світові несе

                                        

Різдвяні дні ми так довго чекаєм…

Свята ідуть на наш поріг.

Колядників всіх радо зустрічаєм –

І так завжди, з року в рік.

А з колядкою прийде до нас

Казка різдвяних снів,

І засяє в небі яскраво - 

Зірка святкових днів.

То ж не сумуй, а чекай благодаті,

Яку зішле Господь з небес.

В Різдвяні дні повсюди, в кожній хаті,

На всіх чекає багато чудес.

              

Христос прийшов до нас, і стало світло,

Мов Сонце народилось для землі.

І білим снігоцвітом все розквітло,

І ангел ніс нам зорі на крилі.

В убогому вертепі стало ясно —

Благословив це таїнство Господь.

А Син Його лежав сповитий в яслах,

Маленьким Серцем промовляючи: приходь!..

Осяяний вертеп запрошує до себе,

Дух таїнства не сходить з його стін.

А Він — Христос — вже дивиться із неба,

Як йдуть і йдуть до Нього на поклін...

ВЕРТЕП НА СУЧАСНИЙ ЛАД

Дія 1.

На сцені два «пастушки»-робітники СТО з гаєчними ключами закручують гайки на агрегаті трактора. (Чути коломийку про те,як за гаєм-гаєм,за садочком панським,там бавились  два гуцули з трактором радянським.)

1-й:

Рученьки терпнуть,злипаються віченьки.Боже,чи ж довго тягти?

З раннього ранку до пізньої ніченьки гайками денно верти…

2-й:

А пам`ятаєш, брате, ти - як йшли овечок ми пасти, як ночували в сіні у вільній Україні? Тепер у нас вже все не те - гидке болото не цвіте,в Чорнобилі-реактор,а замість коней - трактор. Тьху!(смачно плює на шестерню)

1-й:

А люди?Люди? Як іх жаль-подивишся-така печаль! Німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть…

Отак живемо ми в багні-як той проффесор у тюрмі.

2-й:

Якби діждались ми Мессію,що правдою весь світ засіє і визволить нещасний люд і звільнить їх від панських пут!

Раптом з`являється Звізда(восьмикутня!-телепні) і освітлює пастушків.

1-й:

Брате!Глянь!-Звізда

сіяє - нова радість наступає!

2-й:

Ні! То знов мабуть салют -

Іроду хвалу дають.

У палаці в нього п`янка,

чи іще якась гулянка!

Тому Іроду все мало-

щоб у нього щось відпало!

1-й:

Поки в них там відпадуть-

нам зарплати не дадуть.(береться знову за ключ).

На сцену виходить Ангел у вишитій сорочці і з крилами.

Ангел:

Хлопці-ви ключі кидайте —

слово це запам`ятайте:

(Звучить колядка «Нова радість стала..»)

Ангел:

Ідіть люди з хати,з поля-

Народилась ваша воля!

У Києві на Майдані

В холодній палатці

Породила Діва

Божеє дитятко!

В ясла положила,

Сіном притрусила

Господнього сина!

Роботу кидайте,

Всіх людей скликайте-

На Майдан усіх збирайте

Дитя Боже привітайте!

Пастушки ідуть за ангелом і Звіздою.

На сцену ,скрадаючись ,виходить відьма.

Відьма:

Я-відьма конотопська

На вигляд-дуже жлобська.

Я мрію гарну маю-

Про неї заспіваю.

Співає:

Я не хочу ковбаси

Я не хочу масла-

Лиш би зірка на Кремлі

Нігде на погасла!

До Москви весь час мандрую-

Україною торгую.

Зараз знову побіжу-

Про Ісуса доложу!

Дія 2.

Палац царя Ірода.

Ірод сидить на троні в царській короні.

В одній руці Ірод тримає палицю увінчану триглавим орлом, в другій-палицю з зіркою Давида.

За ним стоїть бюст Лєніна і купа каністр.

(Чути військовий марш впереміжку з частушками)

Ірод:

Я-Ірод цар всіма проклятий

Могутній я і пребагатий!

Я взагалі-велика цяця,

І всі кругом мене бояться!

Торгую нафтою і газом

І вас куплю усіх заразом!

Кого купить не по плечу-

Того в сортирах замочу!

Хто проти мене- знищу грубо

Полонієм ,чи льодорубом!

Ніхто спастись ще не зумів-

Багацько знаю способів!

Та щось спокою я не маю,

Ікра у горло не влізає

І водка вже не помагає-

Бо що воно те означає

Що так звізда на небі сяє?

І день і ніч стирчить в вікні-

Мабуть кінець прийде мені!

З`являється вільма на мітлі.

Відьма:

О, царю мій прекрасний!

Спішила ненапрасно!

Січас тобі поворожу

І зразу вістку доложу!

А ти мені за ції вісті

Даси долярів тисяч двісті.

Ірод:

Смотрі яка ти бистра-

Красавіца речиста!

Долярів тисяч двісті?!

А хочеш хрєна в тісті?

Відьма:

Не сердись на мене,царю-

Я всю правду прогутарю.

Як велів вєлікій Лєнін -

Задля родіни моєї

Задля милой есесер

Заложу братів-сестер

Розповім-звідкіль Звізда -

Отака-от я-нехороша! (можна зробити паузу)

Ірод:

Докладай мені!

Спіши!

Та гляди не набреши!

Відьма шепче Іроду на вухо.

Шепче Іроду на вухо

Ірод кричить:

Ах так?! Який Месія?!

Та як вони посміли?!

Посміли бунтувати

Оті хахли прокляті?!

Ірод витягає мобільний телефон і набирає номер:

На помощь тьомні сили!

Вас Лєнін звьот з могили!

Вилазьте із каптьорки!

Ваш номер три шістьорки!

На сцені в клубах диму вилазять троє шестьорок-чортів.

1-й

чорт в шахтарській касці під музику «Вишел в степь Данецкую... „:

Я покращу життя вже сьогодні!

Продасте штани-лишаться сподні!

2-й і 3-й чорти з червоними гвоздичками в петлицях, один з серпом,другий-з молотом під музику "І лєнін такой маладой...»:

1-й:

Я-комуніст,я тут главніший-

бо продав усіх раніше!

2-й:

Проти мене ти - сопляк!

Я продав усіх за так!

Доларів-мільйонів триста!

От такі соціалісти!

Ірод:

Не сваріться ви,бидлота!

Є для вас усіх робота!

В Україну-на Майдан!

Спить Дитина Божа там.

Всіх дітей там похапайте,

Голови їм постинайте!

У мішок їх покладіть

І до мене принесіть!

Чорти:

Не извольтє сумлєваться

Стоит только постараться-

Лєніна перечитаєм,

Сталіна повспоминаєм,

Віполним все их завєти-

Сделаєм как в тридцять трєтьєм!

Только надобно сей час

Газом підзаправить нас!

Чтоб легко било лєтєть

И погромче чтоб пєрдєть!

Ірод дістає (із штанів?)три шланги і чорти смокчуть газ.

Потім стають струнко і віддають піонерський салют.

Відьма:

К борьбе за коммунистическо-олигархические інтереси будьте готови!

Чорти:

Усєгда готови будєм!

Чорти уходять стройовим кроком.

Дія 3

Пастушки, це люди стоять навколо вертепу - в ньому Богородиця з Дитям.

З`являється Ангел.

Ангел:

Люди! Йде на вас біда-суне знову сила зла!

Ірод крові захотів-і послав на вас чортів.

Не самі вони ідуть -вояків сюди ведуть!

Хочуть всіх вас полонити і Ісусика убити!

Діточок всіх порубати ,вас-в кайдани закувати!

Україну погубити - Малоросію зробити!

Пастушки:

Гей вставайте люди в ряд!

Не допустим нових зрад!

Піднімайся місто Київ-вріжем чортам добрих київ!

Піднімайся місто Львів ми розчавимо чортів!

Піднімайся ти,Полтава-пригадай козацьку славу!

Ти вставай Одеса-мама-де був чорт-там буде яма!

Повставай герой-Донецьк-всім чортам буде капець!

Повставай ти мій Дніпро-де був чорт-тепер .. !

Люди затуляють собою Марію з Дитям.

Ангел:

У чортів багато сили-

Але ми й сильніших били!

Всі ви тут мої герої

Але треба вам ще й зброю!

Не гвинтівки й кулемети,

Не списи і пістолети,

Не ножі криві малайців-

Ви візьміть з Франківська яйця!

Як у чорта попаде-

Він усциться й пропаде!

На сцену виходять чорти - попереду вони гонять, підштовхуючи трьох солдат (чи спецназівців у шоломах).

Чорти:

Всєх тут живо пострєлять,

Ранених арєстовать

Танком прокатать трі раза-

Чтоб нє ширілась зараза!

Порубіть усєх дєтєй,

Да смотрітє-бєз затєй!

Першим смерті підлягає-

Хто на мові розмовляє!

Язики їм відрізайте-

До Ірода посилайте!

Щоби зникла Україна,

Щоб портянками смерділо!

Хто ж Дитятко приведе-

Тому премія буде!-

Ірод добре слово скаже,

Мавзолєя вам покаже!

Солдати дивляться в очі людям.

(грає Запорозький марш)

1-й

солдат зриває з голови шолом:

Я в Афгані воював,

Кров свою там проливав.

Не для того я страждав

Щоби Ірод панував!

Щоб бандит давав наказ-

Український я спецназ!

2-й

солдат зриває шолом:

Мене мама сповивала,

Колискової співала:

Спи,синочку,люлі-лю.

Мову я свою люблю!

Що я вам-паскудна тать-

Щоб народ свій катувать?!

3-й

солдат зриває шолом:

Я хоть мову и не знал-

Но предателем не стал!

Здесь моим детишкам жить-

С украинцами дружить!

Ирод-жадный пидарас!

Не столкнешь ты лбами нас!

Люди разом з солдатами закидують чортів яйцями (до забави долучаються всі бажаючі. Дістається і комуняцькому вождю)

Чорти тікають.

Дія 4

Палац Ірода.

Забігають перелякані чорти.

Чорти:

Ірод! Все-канец! Триндєц! Всєм нам формєнний кабздєц!

Вєсь народ ідот сюда-с ними Ангел и Звєзда!

Ірод:

Як скоріше утікати,

так щоб газ з собою взяти?

Та і нафту прихопити

Бо без неї тяжко жити.

Ти,відьмако, помагай-

Газ в каністри набирай!

Ви, шістьорки не дрімайте-

Гроші в торби набирайте!

Всі хапають каністри і торби з грошима.Чорти пробують шарити по кишеням глядачів.

Нарешті всі складують шмотки на купу і всідаються зверху.

Ірод:

Пригодиться за бугром

Моє миленьке бабло!

А щоб легкий був нам путь -

На дорожку тра курнуть!

Ірод скручує цигарку і шукає по кишенях сірники.

За спиною в Ірода з`являється Смерть з косою і запальничкою «Зіппо».

Чорти з відьмою в жасі кричать:"Не треба! Тут газ і нафта!"

Ірод ошаліло дивиться на Смерть і дрижить.

Смерть:

Не трусися ти,Іудо-

Не поможуть сльози й крик!

За гріхи твої,паскудо,

Наступає вам гаплик!

Смерть клацає запальничкою і підносить її до Іродової цигарки.

Лунає вибух (хлопушки).

Ірод з компанією падають мертві.

На сцену виходять люди, пастушки, солдати. Вони несуть вертеп з Богородицею і Дитям.

Ангел:

Щасливі люди,вся родина.

Щаслива рідна Україна.

Немає Ірода-пропав.

Так,як ніколи не бував!

Як наш народ за волю встане-

Все зло розвіється туманом!

Як будуть всі єдині люди-

Христос завжди із вами буде!

Спи, Ісусе, спи .

Очка затули.

На колінцях у Марії -

Хай Вона тебе зігріє.

Спи, Ісусе, спи маленький.

Спи, серденько, спи…

Всі: Христос народився!

-Славімо його!

Дійові особи: Ведучі, Оксана, Одарка, Вакула, Марічка, Колядники , Господиня, Господар, Звіздар, Циган, Коза, Чорт, Ангели, Шинкар, Китаянки.

Ведучий 1. Добрий вечір, гості звані та бажані, усіх примічаємо, щиро зустрічаємо!

 Ведучий 2. Раді гостям, як добрим вістям!
(Обидва ведучі вклоняються.)

Ведучі разом. Ласкаво просимо до нас Новий рік і Різдво святкувати!

Ведучий 1. У веселий, новорічний та різдвяний час

(Оксана заходить до кімнати, сідає перед дзеркалом В Милівці запрошуємо вас!

Ведучий 2. А село  наше далеко-далеко знають

Добрих людей завжди в нас гарно  вітають.

Ведучий 1. Стоїть село наше у Чортківському  районі,

Кругом, куди не кинеш оком, ліс сягає неозорий.

Ведучий 2. А люди в Милівцях свою справу знають,

І з радістю усіх, гостей стрічають.

В родину нашу дружню завітайте

І разом з нами свято зустрічайте.

Ведучий 1. Розповімо, якщо цікавить вас

Які пригоди трапились у нас.

(Звучить музика)

Ведучий 2. У зимовий, тихий час темна ніч прийшла до нас.

В небі місяць пропливає та зірки яскраві сяють.

)

Оксана (звертається сама до себе). І чого людям надумалося розславляти, що я гарна? Хіба чорні брови та очі мої такі гарні? Яка тут краса в цьому кирпатенькому носі? І в щоках ? І в губах ? Бачу тепер, що я зовсім не гарна !  Чи, гарна ? Таки гарна! Диво! Яку радість я принесу тому, кому буду жінкою ! Як милуватиметься з мене чоловік!  Але ж, парубки, чи вам до пари я? У Києві навчалась, червоний диплом отримала. Правда не вистачило у мого батька Чуба доларів, не влаштував мене на роботу в столиці. Приходиться вдома сидіти. Та як кажуть для дівки – головне добре заміж вийти.І ось тепер я мрію, щоб одружився зі мною найкращий молодець у світі !

(Стук в двері, заходять дівчата. За ними тихенько заходить Вакула)

Одарка. Оксано, чого ж ти вдома сидиш? Ходімо з нами колядувати !

Оксана. Колядувати? А може спочатку поворожимо, а то на Андрія  так і не зібралися.

Марічка. Гарна ідея.

Святий Андрію, Святий Андрію,
На тебе єдиного маю надію.

Скажи мені нині, дорогий Андрію,
Звідки я маю чекати надію.
А тепер скинемо по чобітку, розкрутімо його із заплющеними очима та кидаймо. Де носик — там і милий.
Одарка. Ох, дівчата, якби то знати, хто той суджений! Хоч би краєчком ока глянути. Покажи, Андрію, яка моя доля.
(Дівчата кидають чобітки. Чобіток Оксани ловить Вакула .

Марічка. Ой , Оксано, дивись, твій суджений.

(Повертається, помічає Вакулу, розгублено скрикує)

Оксана. Ой, ти чого прийшов сюди? Хіба хочеться, щоб випровадила за двері лопатою?

Вакула. Не гнівайся на мене, моє серденько. Дозволь хоч поговорити, хоч подивитися на тебе!

Оксана. Хто ж тобі боронить, говори й дивись!

( Звучить пісня « Я же говорила»).

Вакула. Гарна дівчина, красуня, я її кохаю,

А вона мене і зовсім вже не помічає!

І сміється, і глузує, дражниться і коверзує.

Бідолашний я, мовчу, аж-но плакати хочу!

А терплю, одначе, тільки б її бачить!

(Одарка виймає тим часом телефон, хоче сфотографуватись з подружками).

Оксана. Одарко, та в тебе  новий телефон, ой, який  гарний.

Одарка. Так це ж новий « Айфон», остання модель 6 –S.

Оксана. А мені батько сказав, щоби я не розраховувала на новий телефон, багато грошей на навчання пішло. Добре тобі Одарко, що в тебе є такий наречений, що такі телефони дарує, а то Вакула тільки дивиться і зітхає, нічого не дарує мені.

Вакула.  Не тужи, люба Оксано, зароблю і на телефон, і на шубку тобі. Дай тільки час. Я тобі дістану такий « Айфон», що  ні в однієї з твоїх подружок немає.

Марічка. Ти? Подивлюсь,  майже задарма ковалюєш, де тобі такі гроші взяти.

Одарка. Хіба що звернутися до виробника і в  цілях промоакції тобі один виділять.

Марічка. Ти ба, що захотіла! Легше вже у Китай змотатися і там купити.

Вакула. В Китай? Це ж далеко, до Нового року не встигну.

Оксана. Ах так? Будьте всі за свідків: якщо коваль Вакула принесе мені  телефон до Нового року,  то вийду за нього заміж . Гайда колядувати.

(Дівчата беруть мішок, вибігають з хати. Вакула чухає потилицю та йде за ними)

Вакула. А де ж його взяти той «айфон»?.

( Звучить музика. До хати заходять господарі)

Ведучий. А тим часом  господарі готують святкову вечерю

(Стук у двері)

Колядники . Дозвольте поколядувати                                        

Господиня. А хто ви такі?

Колядники.  Ми колядники

Господар. Заходьте! Колядуйте!

(З піснею заходять колядники. З ними Оксана, дівчата, Вакула)

Колядник 1. Містом білим, новорічним, спішною ходою,

Ми за звичаєм предвічним ходим з Колядою.

Колядник 2. Побувати в кожнім домі ми ніяк не в змозі,

Ходим тільки, де знайомі, де нам по дорозі.

Звіздар. Добрий вечір, мир в цій хаті!

Пане господарю, чи спите, чи чуєте, чи вдома ночуєте?

А ви, хазяєчко, чи дозволите щедрувати, свій дім звеселяти?

Господарі: Так, дозволяєм.

(Колядники співають пісню « Ой чи є, чи нема»).

Колядники 2. Тут живе господар— багатства володар?

Щедрий вечір, добрий вечір! (Разом.)

А його багатство-золотії  руки,

Щедрий вечір, добрий вечір!

Звіздар.Ой ясна, ясна на небі зоря,
Ой красна, красна у дядька жона.
І красовита, і грошовита,
По двору ходить, як сонце сходить.
Щедрий вечір,добрий Вечір!

Колядники 3. Сію, сію, посіваю, із святами вас вітаю!

Сію, сію, засіваю,  вашу хату не минаю,

З Новим роком йду до хати,

Щось вам маю віншувати:

Щоб не було у вас сварки в хаті, ні вітру в загаті!

Колядник 4. Сійся, родися, жито, пшениця,

Горох, чечевиця і всяка пашниця,

Знизу корениста, зверху колосиста,

Щоб на майбутній рік було більше, ніж торік.

Щоб всього було доволі і в коморі, і на полі.

Колядник 5. Щоби діти всі здорові,

Їсти кашу всі готові,

Щоб  була вам з них потіха,

А нам грошей хоч з півміха!

 ( Колядники співають пісню «Старий рік минає»)

Колядник 6.Дай Боже Вам любові і тепла,

Добра в сім’ї і затишку в оселі,

Щоб щастя світла музика текла

В різдвяні свята, щедрі і веселі!

Колядник 7.  Хай здійснює бажання рік Новий,

Хай вся родина Ваша процвітає,

З чудовим святом, радості і мрій

Ми щиро і сердечно Вас вітаєм!                                                

(Звучить циганська мелодія. Виходить циган. Виводить козу)

Циган:   Добрий вечір, газдинонько.
Слава Богу, що хату вашу здибав,
Бо мороз на дворі. Ой, як смачно
Салом пахне у Вашій коморі!
Я є циган щедрий, умію робити,
Кую, дую та й краду, вмію козу водити.
Можу навіть жінку вкрасти, у кого є файна.
Можу коника гнідого вивести із стайні.
Можу мотику скувати, дайте сала, то я Вам і заграю.

Циган. (Звертається до колядників.)

Привітайте, християне, веселого цигана.

Чуєте Коза голос подає, багату кутю віщує.

Вам, господарю, хочу козу продати,

Й піду далі по хатам із вами щедрувати.

Господарка. Та в тебе ж не коза, а кляча.( Коза лягає спати.)

Та до того ж ще й ледача.

Циган. Не ображай мою козу, бо з нею вашу хату рознесу.

Колядник.  Та в тебе ж коза вкрадена, не куплена,

Ще й по боках облуплена.

Циган. Неправда твоя, юначе, моя коза добре скаче.

( Звертається до Солохи) Може купиш Козу, господине?

Буде молоко для дитини.

Солоха. Скільки ціниш за козу, цигане?

Циган. Мірку гречки, шматок сала,

І цукерок для Кози немало.

Думаю сторгуємось.

Кізонько покажись, по усьому дому розходись.

(Коза танцює)

Коза. Тепер буду сама частуватись, пампушками пригощатись.

А ви, після мене, колядники, зможете тільки облизатись.

Господар. Ну й коза, циганська душа, певно з чортами знається.

Циган. Не тільки знається, ще й родичається.

 (Звучить музика. Вискакує Чорт.)

Чорт:    Ха! Ха! Ха!
Дурна забава!
Немає душі – тілько зваба,
Тілько мастацький каламбур.
Сюди, хутчіш, – я кращий кредитор.
Беру в заставу.

І то, хіба я хочу? – Мушу.
Маленьку дзюньку (показує яку)
Жалюгідну душу.
За неї Вам і пиво, і ковбаси,
і голу дівку,
і грошей – хоч в бочку квасить.
Тілько сюди її малесеньку, сюди.
Процент Вам буде, ха-ха – хоч куди!

Анґел 1.    (відганяєЧорта, б’ючи невидимим мечем).
Ось тобі! Пуста потворо.
Зникни, згинь,
у синім морі розчинися,
у болото сплинь,
в полі попелом розвійся – полети.
Не засмути сердець юнацьких – пропади!

Анґел 2.    Бог мене сюди послав,
Щоб я вас охороняв.
Стеріг і в хаті, і на полі
Людей від всякої недолі.

Хто горілку не буде пити,
Бари буде обминати,
Жінку, дітей, шанувати,
Той завжди щасливий буде
Й шанувати будуть люди.

Шинкар до Цигана:   Чуєш, що воно сказало?
Щоб хлоп пити перестало!
А як хлоп не буде пити,
То з чого бідний шинкар буде жити?

Чорт до Шинкаря:    Не журися, любий свату,
Я буду людей цькувати,
Щоб на нашу йшли дорогу,
Менше щоб молились Богу,
Один одного щоб били,
Добре щоб горілку пили,
Отоді ми будем жити.

Анґел1:    (відганяє Чорта):
Йди геть від них нечиста сило!
Звіздар:    Геть, шубавці, з хати!( Колядники  гонять нечисту силу з хати. Циган тікає. У шинкаря задзвонив телефон)

Шинкар. Шинкар на дроті. Аньо асімніка. Айфон – 100, тєлєфон – 100. Сі-сі

(Шинкар посміхаючись йде до дверей зустрічати китаянок

До хати заходять китаянки)

Шинкар. Вельмишановне паньство, дозвольте вам представити моїх забугорних партньорш- бізнесменш

(Китаянки вітаються вклоняючись)

Китаянка 1. Цього базяє, паньсьтьво?

Сямпанського, інсього товару, ці небесну манну?

Китаянка 2. У нас все є, і телевізори,і ноутбуки і шурупцікі й штяни,

Лише грьошики нам ти показі.

Вакула. Потрібен найновіший, найкращий телефон,

Модний, з усіма наворотами « Айфон».

Китаянка 1.Так, так, пане, є такий,

Ісце зі стразами, тільки з контейнеру, новий.

Чорт.( Нашіптує) Не вір, Вакуло, – то підробка,

Шукай зразок,  оригінальна повинна бути голограма і  коробка.

Вакула. Хочу купити той, що йде в вас за зразок.(Китаянки радяться.)

Китаянка 2. Ну добре, пане. Тільки на нього не даємо ми знижок.

Вакула. Та мене ціна не хвилює, це ж для моєї єдиної, для моєї коханої

(Вакула дістає гроші з різних кишень)

Вакула. Беріть хоть все, евро, доляри, ось ще гривня, ось монети…

 (Китаянки вклоняються, віддають телефон.

Господарка «штурхає» господаря) 

Господарка. Запрошуй вже гостей до столу

Господар. Сідайте гості до столу. В ногах правди нема, та ще й дівчата в нас є на виданні.

(Китаянки сідають. Господарі частують китаянок. Вакула тим часом бере Оксану за руку та веде на середину кімнати)

Вакула. Серденько моє, зіронько моя ясная, лебідонько моя люба. Ти знаєш як я тебе кохаю? Я небо до твоїх ніг готовий прихилити, виходь за мене заміж

Оксана. Вакуле, голубе мій сизокрилий, я ж давно тебе кохаю! А телефон то лиш тільки привід, щоб ти ще раз освідчився мені.

(Вакула обнімає Оксану . Піднімаються дівчата та хлопці і стають навколо Вакули та Оксани співаючи )

Шинкар. Зачекайте, зачекайте,
Ми з цим коханням забули чого сюди прийшли
А господарі тут — хороші,
Вони мають грубі гроші:
Є доляри, троха гривні — Вони дати нам повинні.
Але гроші, щоб носити, Треба випить, закусити:
Тра’ горілку, треба ш-шнапс-с,
Шоб всі пам’єтали вас!
А ше ковбаси і сала,
Шоб нас не лишилось мало,
А ше піввідра салату,
Шоб дійшли ми в крайню хату,
І конхвети в чоколяді,
Шоб дівчата були раді.

Коза.Як нам всьо тово даєте —
Проблем мати не будете,
Буде як і буде з ким,
Буде де і буде чим.
Буде вам усе вестися,
Приростати і нестися:
Гроші, діти й пацючки —
І великі “зірочки”
Чорт.Гроші, діти і пацята —
Все привалить вам у хату.
Й буде всьо nаtürlich gut
Аlles, аllеs nісht kарut!

Анґел 1.    Мир Вам, браття мої милі,
Тут слабкі пекельні сили.
Нічогося не лякайте,
Тільки віру в Бога майте.
А хто Бога споминає,
То там місця Чорт не має.

Ангел 2.Весь світ нині звеселився,
Бо Син Божий народився,
І Ви, браття, звеселіться,
Рожденному поклоніться.

Звіздар. Не лякайтесь, не смутітесь,
Сину Божому вклонітесь.

До вертепу поспішайте,
Сина Божого вітайте,
І всім людям говоріть,
Що Христос прийшов на світ!

 ( Колядники виконують пісню «Небо і Земля»)

Колядник 1. Мир вкраїнській цій хатині, чесним людям спокій гожий,
Вже неправда щезла нині, ласка править світом Божим.
Господар.  Буде вже кінець нещастям, заживемовсі у щасті,
Щезнуть сльози, щезне горе і полине ген за море!

Колядник 2. Прощавайте, мир в цій хаті,
Щасливі будьте і багаті!
Колядник 3. Майте волю добру, гожу,
Вірте тільки в ласку Божу!

Звіздар:   Господарі, прощавайте!
Хай минає усе лихо,
Нехай Біда сидить тихо.
Тож збираймося в дорогу,
Заспіваймо славу Богу.

(Колядники виконують пісню « Добрий вечір тобі»)

Колядник 4. Згадаймо ж нині всі Різдвяні свята чарівні.
Щоби в Святвечір скрізь лунали колядки давні голосні,
А в Щедрий вечір засівали зерном світлиці нам усім.
Щоб за врочистими столами раділи святам і зимі,
Щоб люди завжди шанували звичаї рідної землі.

  (Колядники виконують пісню – «Україна колядує»)

Колядник 5. Сійся-родися, жито, пшениця,
Хлібець насущний, всяка пашниця!
Щоб добро плило в стайні, комори,
Хліба не бракло у вашому дворі!
Колядник 6. Сійся-родися серед народу,
Віра, Надія, Любов і Згода!
Щоб в дні тривоги стояли люди
Серце при серцю, а грудь при грудях!
Колядник 7. Хай нашої єдності вороги лякаються,
А ми дружно скажемо:

Всі разом. «Христос рождається!».

«Славімо його !»

ПІСНЯ______________________________________________________________

Різдво! Різдво!
Народження Ісуса.
Величніший на світі день!
Пригладь, дідусю, сиві вуса
І заспіваємо пісень:
Радуйся, земле,
Син Божий народився!

Різдво! Різдво!
Гудуть церковні дзвони.
Підемо вдаримо й ми в них.
Наші молитви і поклони
Тобі, живому між живих!
Радуйся, земле,
Син Божий народився!
Різдво! Різдво!

Шепочуть моря хвилі
І серце стукає в мені!
Я не одна така щаслива,
А нас мільйони на землі!
Радуйся, земле,
Син Божий народився!


Дочекалися ми свята
І для серця, й для душі:
На столі кутя багата,
Пиріжки, узвар, книші.
В хаті ладан в'ється димно,
В пасмах затишку й тепла...
Тільки перша зірка блимне,
Посідаєм до стола.

Й тих згадаєм, хто бідує
У неволі та нужді.
Хто і в цей рік не скуштує
Свят-вечірньої куті...
Ми надіями ясними
Обдаруємо сумних
І пожуримося з ними,
І помолимось за них.

ПІСНЯ  ( Анна Кривута Різдво)

         Пісня « коляда, колядка

Стражденні і покривджені, і хворі,

Возвеселіться в цю врочисту ніч!

Возрадуйтеся всі, хто нині в горі,

І зойки втріть, і сльози втріть із віч!

Святе Різдво! О юність споконвічна!

Царі вклонились, зорі мерехтять.

Беззахисне Господнє й Чоловіче

В людські долоні віддане Дитя.

Людино! Чуєш: будь, як світлий Ангел, - 

І втілюй мир в трудах твоїх земних!

Завісу відхиливши, Божий Агнець

Введе тебе в глибини таїни.

Людино! Чуєш: будь, як Чиста Діва, - 

Віддайся в розпорядження Небес.

Господнє провидіння – вічне диво – 

Осяє шлях земний, полегшить хрест.

Людино! Чуєш: будь, як добрий Йосип, - 

І слабкість і невинність захисти!

Ісус Христос, рожденний нині, просить:

Любов’ю серця до небес рости!

І пастушком іди в шуканнях Бога,

Вклонись, знайшовши, як вклонився цар, - 

Й зболіле серце, сповнене тривоги,

Наповнить благодаті світлий дар!

В короні Неба — золота колиска. 

Блакитноперий Ангел нахиливсь. 

Вселенна... І зоря пречиста зблизька: 

Ісус Христос від Діви народивсь.

Божественно. Пресвітло. І казково. 

У діадемі Вічної Краси 

Дитятком Споконвічне стало Слово, 

І світ Його Молитвою зросив...

                    

Десь із глибин високих світлих марев,

Де розпрозорюються крильця в Янголят,

У тиху ніч до вбогої кошари

Молитва Божа лине... Свято свят:

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! Велике вічне диво —

Животворяща Істинна Любов.

Благословенна мить — всміхнулась Діва

З Дитятком — в ореолі молитов.

                  

Пісня______

Розцвіте серед зими різдвяна квітка, 

Як молитва розцвітає у душі. 

Знов покличе золота прекрасна зірка 

До Святої Вифлеємської землі.

Тут весь світ з любов'ю колихає 

(Бо й молитва, й колискова — на устах)

І голубить, і до серця пригортає 

Ніжного маленького Христа.

                  

Свято Миколая - 2017-2018 н.р.
(помилки не виправляла, не маю часу, вибачайте!)

 “Ходить по землі Святий Миколай”

                    Всі діти танцюють таночок , потім виходять ведучі

Ведучий:

Добрий день, шановні гості,
Добрий день, малята.
Закінчилась швидко осінь,
Лине зимнє свято.
Свято світле і барвисте,
Гостя, що із Раю –
Завітав в село і місто
Празник Миколая.

Ведучий:

Всі чекають Миколая, всі на світі — кожен край.

Та не кожний, мабуть, знає, хто ж той добрий Миколай?

Жив колись давно на світі десь у Азії юнак,

Роздавав дарунки дітям той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі дарувати він любив,

Аж Господь Вседобрий в небі Миколая полюбив.

Став єпископом всезнаним Миколай і чесно жив,

Особливої пошани він у Бога заслужив.

Запитав Господь: «Що хочеш за свої заслуги ти?»

— Хочу Господи, я дуже раз у рік на землю йти,

Завітати в кожну хату, всіх вітати знов і знов,

Чемним дітям роздавати подарунки, як любов.

І отак щоразу, діти, вам щороку Бог дає:

Миколай мандрує світом — подарунки роздає.

Він за них не хоче плати, лиш, як то велить Господь, —

Батька, матір шанувати, рідну церкву і народ!

Ведучий:

Сьогодні, мої милі друзі, довгожданний день зустрічі з мріями та подарунками. Свято дитинства й щедрості, на яке щорічно чекаємо ми. От і нині малеча з самого раночку виглядає візитера, аби отримати подарунки, але не тільки отримати, а й подарувати Миколаю щось незвичне. Довго й старанно діти готували для святого справжнісіньку казку, аби показати, як вони люблять його, які вони слухняні й талановиті.

                               Пісня: «        Зіроньки на небі          »  - хор

 Ведучий:

Свято лине Миколая –
Серденько радіє.
Йде святий до нас із раю
Принесе надію.

2. Подарує віру в чудо
І любов велику.
Поклоніться, добрі люди,
Цьому чоловіку.

3. Поклоніться і радійте
За його щедроти.
Як і він, прожить зумійте
В просвіті турботи.

4. Поможіть і нам для нього
Влаштувати свято.
Бо усмішка для святого
Коштує багато.

5. Ми влаштуєм Миколаю
Бал – маленьку казку,
Хай у погляді заграє
Втіха й Божа ласка.

                                             Пісня : «Доброта Микола      » Міша

Ведучий:

Ось зима вже за вікном

Чуєш? Казка йде до тебе,

Віє щастям і теплом

Нам дарунок йде із неба.

На шибках квітки казкові

Ніч чарівна йде до нас.

Сняться сни всім кольорові,

Вогник у віконечку погас.

Буде подарунків нам багато

Щастя, сміху і прикрас

Наближається вже свято,

Чуда скоро буде час.

Ведучий:

Стало біло на землі,

Всюди падають сніжинки.

І так весело мені

Прикрашають всі ялинки.

Миколай прийде ось теж

І попрошу в нього

Подарунків я без меж,

Щей солодощів до того.

Ще у нього я попрошу ,

Щоб була у всіх родина,

Щоб був мир і світ хороший -

Буду чемна я дитина.

Настя : «»Ходить по землі»

Ведучий:

Святителю Миколаю, помагай в потребі,
Покровителю святіший на землі i в небі.
Ти є славний в чудах многих по нашій країні,
Тебе славим, прославляєм торжественно нині.
Будь помічником ласкавим, Святий Чудотворче,
Хорони нас від бід всяких, ласкавіший Отче!
Ми до тебе всі покірно, щиро прибігаєм,
В тобі помочі, утіхи i ласки шукаєм.
Вислухай моління наше, Отче Миколаю,
Що до тебе ми в надії завжди посилаєм.

Ведучий:

Завтра в наш рідний край

Завітає святий Миколай

Принесе в своїй торбинці

Для всіх дітей гостинці.

Я святого Миколая

У віконце виглядаю,

Жду даруночків, благаю,

Бо я слухав тата-маму.

Мій Святенький Миколаю,

Приходи скоріш, благаю.

Я до тебе помолюся

І тихенько пригорнуся.

Щастя дай моїй родині

І коханій Україні.

Пісня: «                                            » Олег

    Ведучий:

Дорогі діти, гості, вчителі, розпочинаємо цикл зимових свят! І найпрекраснішим, найочікуванішим для кожної дитини, свято, що розпочинає зимовий цикл свят є свято _ ,,,,,,,, всі «Святого Миколая». Давайте пригадаємо одну із легенд про святого Миколу

Ведучий: І.

Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні їжі. Та він був сирота, мама вмерла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.

Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: "Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…"

- Як це розуміти? – запитав в учителя замислений Микола.

- Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

ІІ. Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.

Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скриньці пару нових шкарпеток, нові постолики. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі  всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбину й чкурнув додому.

ІІІ. Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити? Кому подякувати?  З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола.

Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов із свого подвір’я,  його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних.

ІV. Минули роки. Микола вивчився, став священиком. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли ж  Микола помер, його причислили до святих. Відтоді всі згадують святого Миколая, свято його відносять до грудня і цього дня роблять одне одному подарунки.

Ведучий:

А десь високо в небі тієї ночі чути срібні дзвіночки. То на санчатах їздить Миколай і заглядає в кожне віконце: чи не обминули якої дитини. Переїздить з хмарки на хмарку. Дзвіночки ніжно теленькають. Старий місяць весело усміхається в засніжені вуса. Він знає, що тієї ночі всі мають бути щасливими. І ті, що дарують, і ті, що подарунки роблять. Бо найбільше щастя в житті – робити добро. 

                                       Пісня «Світом Миколай мандрує»

                        Дія І

 Декорація хатини. Стілець, на якому сидить бабуся, в’яже. На ліжечку внучка Оксанка грається із іграшками. Собака лежить на передній частині сцени. Кіт біля бабусі мурчить.

           Пісня “Спи, моя лялюню, спи”

Кіт грається з клубком, клубок котиться.

Бабуся. Коте, що ти мені  наробив?

З’являється внучка.

Оксанка. Бабусю, я підніму. (змотує клубок)

Бабуся. Мабуть Оксаночко час в ліжко. Сьогодні свята ніч. Ніч Святого Миколая.

Оксанка. Знаю, бабусенько, знаю. Я йому листа написала. І розповіла про те, що мрію отримати ляльку. От.

Бабуся. Ляльку? А ти її заслужила? Он подивись, як у тебе у хаті не прибрано, Оксанко. (Оксана береться прибирати). А чи завжди ти була доброю, чемною, справедливою?

Оксанка.(соромязливо). Не завжди. Часом погані оцінки приносила. Але я буду чемною (тулиться до бабусі)

Бабуся. Ну гаразд. Тоді швиденько напийся молока та лягай спати.

Оксанка.Бабусю, бабусю, а тобі що Миколай принесе? Ти ж не писала йому листа. Він може й забутися.

Бабуся. Ні, Оксаночко, Святий Миколай про всіх пам’ятає. Нікого без подаруночка не залишає. Чемним діточкам цукерочки та «миколайчики» приносить, а нечемним то й різочки під подушку може покласти.

Оксанка. Бабусю, бабусю. А щоб  тобі хотілося, щоб Миколай приніс?

Бабуся.(сумно) Нічого, моя голубонько. Лише здоров’я міцного, та очі щоб добре бачили і ноги добре ходили, бо ж без костильця я нікуди вже й не ходжу. Але годі тобі, ходімо краще спати. (йдуть)

Собака займає місце на стільці.

Кіт. Ти чув, песику, про що говорила бабуся?

Песик. Чув, чув, але я теж не бешкетував. Може мені якась смачненька кісточка перепаде від Миколая.

Кіт А я б хотіла сметанки, хоч трішечки, а ще Віскасу від Святого Миколая. Чув по телевізору рекламують.

Собака підбігає до кота.

Песик. Тихо, тихо, сюди Оксанка біжить. Згадала про нас.

Оксанка. Швидше, швидше. Мої друзі. Ти, песику, бабусю охороняй. А ти, Мурочко, пісеньку їй наспівуй, щоб вона солодко спала. А я піду назустріч Святому Миколаю. І може він з своєї ласки пошле бабусі здоров’я. Ну чом я у своєму листі не попросила у нього про це. (Оксанка йде. Кіт співає пісню. Куліси закриваються

                             Пісня «Мур, мур, мур»

Заспіваю пісеньку я, про розу, розумного про кота.

Я тварина пустотлива

І не зовсім то проста.

Обережна і пестлива

Вся від шиї до хвоста.

І сьогодні я не засну, мишку на сніда, сніданок зловлю.

 Думки  маю потаємні,

лапки мию залюбки.

Коли будете нечемні -

Покажу вам когітки.

Хай бабуся спокійно спить, всі уже навкруг заснули на мить.

Лиш мені одній не спиться.

В цю святкову тиху ніч

Хай вам казка всім присниться

Снів солодких, звісна річ.

Дія ІІ

 Відкриваються куліси, декорація лісу.

Танець звірят

Звуки зимового нічного лісу.

Оксанка в зеленій хустинці та шубці блукає в темному   лісі.

Оксанка. Ангелу, хоронителю мій. Завжди при мені стій. Рано, ввечері, вдень, вночі будь мені у помочі. (вискакує із-за куща заєць).

Зайчик. А_А_А. От і зловили.

Оксанка. Ти хто такий і як ускочив мені в руки?

Зайчик. Боюсь, мені страшно. Ти ж мені нічого не зробиш?

Оксанка. Ні. Чого ж ти боїшся?

Зайчик. Шубка моя сіра, а снігу іще нема. От і видно мене взимку. А вовк голодний, злий і хоче мене з’їсти. А мені ніде і заховатися

Оксанка. Дивись (знімає хустинку). У мене є зелена хустинка. Я тобі її подарую.  І під ялинкою тебе і видно не буде.

Зайчик одіває на голову хустинку і ховається за ялинку.

Оксанка. (Оглядається навкруги і не знаходить зайчика) Зайченятко. Ге-гей, ти де?

Зайчик. Вискакує з-за куща. Тут я, тут, заховався.  Скаче і співає.

              Пісня зайчика.

Намела навкруги снігу білого зима

А у мене, в зайченятка шубки білої нема — 2 рази

Ой, сніг, ой сніжок, де ж мій білий кожушок — 2 рази

Не хвилюйся, зайченятко, я допоможу тобі.

Попрохаю в Миколая, не відмовить він мені. - 2 р.

Ой, сніг, ой сніжок буде в мене кожушок — 2 рази.

Ой, сніг, ой сніжок, буду ждати кожушок.

Оксанка. Молодець . Ти ще й співаєш.

Зайчик. Спасибі, дівчинко. А куди ти так пізно і одна?

Оксанка.Я йду на зустріч Святому Миколаю. І хочу попросити у нього здоров’я для бабусі.

Зайчик. Дівчинко, ти за мене попроси у Миколая шубку зелену, щоб мене  під  ялинкою і видно не було. Я б там цілу зиму просидів

Оксанка.Добре, зайчику, попрошу. Та зараз мушу поспішати. Буду повертатися, скажу, що відповів Миколай. (зайчик віддає хустинку, Оксанка махає рукою зайчику і йде, біля пенька знаходить годинник)

Годинник. Ой, ой. Ой-ой-ой.

Оксанка. (крутить годинник, розглядає його.) Який годинник. Хто тебе загубив?

Годинник. Та ні. Ось там, на вежі я сиджу. Та час я бережу. Та стільки років, стільки зим мене ніхто не мив.

Оксанка. Ну що ж візьмемось до роботи. Ганчірка є? (знаходить ганчірку).  Тримай. А щітка є? (знаходить щітку). Миє годинника. Годинник співає. (помивши Оксанка знімає безрукавку)

                     Пісня «Тік-так»

У казкову цю ніч всі заснули на мить.

Звірі, птахи, трава, лиш годинник не спить.

Я години й хвилини вистукую в такт

Сповіщаю усіх своїм звуком тік-так.

Тік-так — це святкова ніч.

Це святкова ніч — спати вже пора

Ті-так — Миколай спішить

Бо чекає дітвора.

Завітає до всіх, дім він твій не мине.

Під подушку дарунки усім покладе.

Ніч мине і почує малеча тік-так

Під подушку заглянь — це годинника знак

Годинник. А куди ти мандруєш?

 Оксанка.Я іду назустріч Святому Миколаю І хочу попросити у нього здоров’я для бабусі. А зайчикові іншу шубку.

Годинник. Ну що ж, щасливої тобі дороги, дівчино. (Махають один одному рукою і йдуть в різні сторони)

Із-за куліс під веселу музику вибігає Колобок. Він швидко бігає, дразнить дівчинку.

Оксанка. А ти хто такий?

Колобок. Як, ти мене не впізнала? (кувиркається). Я швидкий і вправний  Я від баби втік, я від діда втік. Хе-хе! І від тебе втечу. (втікає. Оксанка доганяє)

Оксанка. Стій. Стій неслухняне хлопчисько. Ось там за ялинами причаїлась лисиця. І хоче тобою поживитися. То чи ж не час додому повертатися і бабусю з дідусем слухатися?

Колобок. Лисиця кажеш. Я не піду додому. Але ні-ні її я обдурю. Я від бабці втік, я від діда втік і від те.. (хоче втекти але Оксанка тримає його)

Оксанка. А от і не втечеш. А повернешся додому. І не сперечайся. (колобок сідає). Бо у мене дуже мало часу. Я іду назустріч Святому Миколаю.

Колобок. (задиристо) Чого?

Оксанка.Який бо ти! Бабусі здоровя попросити, зайчикові іншу шубку. Ну а для тебе мабуть різки.

Колобок. Різки? Мені? Да я, да я… Покочуся додому і зроблюся слухняним. Тільки ти нікому про мої витівки не розказуй, добре?

Оксанка.Добре, добре, поспішай, бо лисичка може враз з’явитись.

Прощаються. З’являється лисичка.

Лисичка. Дівчинко мила, дівчинко люба. А куди це ти мандруєш?

Оксанка.Я йду назустріч Святому Миколаю. І хочу попросити у нього здоров’я для бабусі.

Лисиця. А може  мене чим почастуєш?

Оксанка.Хлібця дам тобі я трошки (дістає з кишені),  тільки не гонися за Колобком. Краще назбирай он квіточок (на сцені квіти) і прикрась свою хатинку. Горішками і почастуєшся.

Лисиця. Квіти давно вже зів’яли, давно пісню відспівали. Вже не вміють танцювати. Тільки спати. Спати. Спати.

В кутку бузько, неподалік ластів’я. Оксанка підходить до бузька.

Оксанка.Ти хто?

Бузько. Я бузько

А зимою мені грузько.

Я змерз на крижину.

Я з голоду гину.

Оксанка підходить до ластів’яти, що лежить неподалік.

Оксанка. А ти хто?

Ластівя. (піднімається) Я ластів’я. Згубилось я у білих снігах.

Ах! Це жах! Душа не зігріта (опускається)

Бузько. Я змерз на крижину. Я гину. Я гину.

Ластівя.(піднімається) Ах. Це жах! Я згину в снігах!

Лисичка. Ось, є чим поласувати! Голод свій відігнати. (тягне  ластів’я.)

Оксанка. (Забирає ластів’я).

Ти що! Ану зупинись.

Краще допожи зігріти цих бідних пташок.

Може ще крила піднімуть і полетять у танок.

                 Пісня ластівки.

Ой летіла ластівочка з вирію додому,

не могла вона здолати довгий шлях і втому.

Впала пташка сиротина на сніжок біленький :

замерзає, ледве б'ється пташечки сердечко 2 рази

Оксанка та лисиця під час пісні зігрівають пташок.

Бузько. Будемо вас добром споминати. Нумо летіти.

Ластівя. Крил не підняти. Крила не гнуться.

Бузько. Вже мої крила крига накрила.

Ластівя. Ой, і мої також вискригла крига

Бузько. Ой, не злетіти.

Ластівя. Мусимо, треба.

Оксанка. Спробуйте спершу низько, півнеба.

Бузько.(бере за руку ластів’я, рухається за куліси).

Спробуєм пішки полем, лугами.

Далі потрішки понад снігами.

Ластівя. Серце зболіле. Біле, все біле…

Бузько. І полетіли, і полетіли. (йдуть за куліси)

Із задніх куліс чути голос квітів.

Квіти. Щасливі, щасливі, бо вміють літати.

Разом. А нам вже ніколи з-під снігу не встати.

Лисиця. Хто це, дівчинко?

Оксанка.

 Не знаю. Шукай, на шепіт цей лисичко йди.

 І кому треба помогти, знайди.

   Танець квітів.

Оксанка. (підходить до квітів).

Так, квітка не птах. У вирій вони не здатні летіти.

 Шкода, що так пізно вони зацвіли.

Лисиця.  А я позбираю їх і прикрашу свою хатинку. (лисиця співає і пританцьовує навколо квіток, піднімає їх, зєднує за руки по двоє)

Пісня лисиці( на мотив пісні «То не є проблема»)

Кожен, що приходить день, нам дарує тему

Для мелодій та пісень, то не є проблема.

Якщо гарний настрій є, весело співаю

Попрацюю залюбки, квітів назбираю — 2 рази

Має рішення своє кожна теорема

Я це рішення знайду — то не є проблема.

Хоч кому допомогти — справа недаремна.

То не, то не, то не є, то не є проблема — 2 рази

На галявці лісовій під сніжком біленьким

Назбираю квітів я, щоби не замерзли.

Свою хатку прикрашу, це ж бо так приємно

То не , то не , то не є, то не є проблема — 2 рази

Лисиця. Не можу баритися ані хвилини, прощавай.

Оксанка. Як добре, що зуміла лисичка усім допомогти.

В цей час з’являється яблуня. З-за куліс виходить годинник.

Годинник. Дівчинко, поспішай, у тебе мало часу.

Оксанка. Ой, забарилась.

Яблуня. Дівчинко-голубонько, дівчинко-голубонько. Не спіши. Не спіши. Яблука червонії ти з мене зніми. Бо віхола лютая кружляє навкруги. Ламає і нищить всі мої гілки.

Оксанка. Хто ти? Де ти?

Яблуня. Яблунька я. Поможи!

Оксанка. (підходить до яблуні) Яка ж ти гарна. А чи можна і мені нарвати яблук для Святого Миколая?

Яблуня.

Тільки спасибі тобі я скажу.

Голівку і віти до тебе зложу.

Зірви усі яблука, дівчинко мила.

Роздай усім людям, щоб були щасливі.

 Оксанка зриває яблука

Чути звук завірюхи. На сцені з’являється Віхола. кружляє навкруг, розсипає сніг. Дівчинка присідає біля пенька.

Віхола.

Так, так, сліди, сліди.

 Доведуть нас до біди.

Що робити, як нам бути?

Щоб дарунки роздобути. Ох не знаю, що робити?

 Як нам діда зупинити?

Пісня віхоли.

Засипала все снігом і поле і ліси.

Під ковдрою пухкою все бачить дивні сни

Ніде ніхто не бачив такої ось краси.

Казкові візерунки лишила на вікні

Із братом-вітром разом кружляємо вночі.

І замітаєм в лісі дороги всі й стежки.

Приспів:

А я віхола, я зла хурделиця

Все навкруг блистить, і снігом стелиться.

Всі засипала шляхи, не проїхать, не пройти

Я із неба сиплю білим канфеті.

А я віхола. Я зла хурделиця.

Я зимі подруга, не суперниця

Замітаю скрізь сліди, вам до лісу не пройти

Миколая тут не зможете знайти.

Оксанка. Як холодно. Як холодно.

Яблуня. Не спи, не спи. Молитву пригадай. У тебе мало часу. Поспішай.

Віхола ходить біля Оксанки.

Віхола. Так тобі і треба. А то допомагає усім звірям і птахам. Це моя здобич (збирає яблука) Квіти врятувала. (кружляє під звуки віхоли круг Оксанки). Мої, мої (яблука)

З-за куліс виходить Котигорошко. Віхола ховається за кущ.

Котигорошко.

Як дивно, стало раптово зимно. Снігу тут так багато.

(роздивляється довкола, наближається до Оксанки)

А хто це тут задумав спати?

Дівчино, ти хто така?

Чом до казки ти прийшла?

Що шукаєш пізно так вночі.

 І чому не просиш помочі?

Оксанка. Спати, спати, не буди. Бачу гарні, дивні сни.

Котигорошко.

О ні, вставай, бо змерзнеш так.

А я хороший, я козак, тебе не лишу у біді.

О ангеле мій, допоможи мені!

Ангел 1. Що сталося, Котигорошку? Я все чую і бачу.

Котигорошко.

Скажи мені, янголятко, як дівчину цю врятувати

Як від сну її розбудити?

 Як серце її відігріти?

Ангел 1. Зачекай. Я покличу свою сестру, яка охороняє дівчинку цю. Агов, зіроньки, чи не бачили бува в небесах ангела-охоронителя дівчинки цієї?

Голо з-за куліс  бачили!Бачили! Небачили.  Зараз знайдемо!

Танець зірочок.(виводять ангела)

Ангел 1.

Що ж ти робиш? Де ж ти ходиш?

 Дівчинці допоможи. Швидко її розбуди.

Ангел 2.

Я була у Миколая. Він дарунки роздає.

І для дівчинки Оксанки також лялька в нього є.

Тільки чом це вона спить?

 Ангели підходять до Оксанки, нахиляються над нею, Оксанка просипається. Ангели йдуть)

Оксанка. Піднімається, обтрушує сніг. Юначе, ти хто?

Котигорошко.

Я Котигорошко.

Приходжу до усіх людей хороших.

Віхола тебе заколисала.

 Сон і холод на тебе послала.

Та ангели тебе врятували

І спати не дали, не дали.

Оксанка. Дякую тобі, Котигорошку. Я йду назустріч Святому Миколаю і хочу попросити у нього здоровя для бабусі.

Котигорошко. Хорошу справу ти задумала. Але чи можна так пізно вночі іти одній?

 Оксанка опустила голову і киває – ні

Отож памятай  і більше такого ніколи не роби. А зараз поспішай, бо часу у тебе обмаль.

Оксанка. А якже віхола,    я її боюсь?

Котигорошко Я її затримаю тут. Оксанка йде за куліси.

Вибігає віхола, Котигорошко доганяє її, на голову надіває сітку.

Віхола.

Є у мене щирі друзі.

Ми в однім із ними плузі.

Сієм лихо ми і бруд.

Прошу вас з’явитись тут.

На сцені з’являються чорти. Вони хочуть визволити віхолу. Б’ються з Котигорошком.

Чорт 1. То що, чортяко, бачив.

Чорт 2. То все дурня. У мене в пеклі тепло і віхола там ні до чого.

Чорт 1. То може заберем із собою Котигорошка?

Чорт 2 Куди? У пекло?

Разом Це ідея!

Намагаються забрати котигорошка

Котигорошко Вовче, чорте, зупиніться. Та у зал цей подивіться. Скільки тут дітей хороших. Чемних, працьовитих, добрих.

Чорт1. Привіт, день добрий, гутен-так.

Чорт 2 Вітаєм вас на різний смак.

Чорт 1 Мене звуть чортиком антипком,

Анцихрестом, нечистим дідьком

До вас примчав я аж із пекла,

у вас - зима, в нас - хата тепла,

У вас - мороз за хвіст щипа,

І снігу в очі насипа,

Не дивиться, що я тут гість,

морозить, студить, як на злість

Чорт 1 А голода копита   ради

Я Миколая перестрів. Усі пакуночки поїв

Чорт 2 І залишились тільки ноги

Бачили, які тут прутики вербові.

Ангел 1. Геть Антипку, бо дарма

Неслухняних в нас нема.

Правда, діти, що нема?

Ангел 2

(із лівих куліс)

Геть, антипку, бо дарма.

І лінивих в нас нема.

Правда, дітки, що нема?

Чорт 1. Що ж це маю я робити?

Так болять мої копита

Ледве вже волочу їх

Всім чортам старим на сміх

Чорт 2У старих чортів робота

Гарна, легка, безтурботна

Ну а я антипко бідний

Щоби стати чортом гідним.

Цілий день з дітьми ганяй

І на збитки намовляй.

Тож сваріться мої діти.

В пеклі будете горіти

Чорт 1

Наломаємо різок для нечемних, неохайних,

Неслухняних, злих діток

Й поскладаєм у куток.

Чорти носять різки на кучу. Ангели хватаються за голови.

Ангел 1 Так стараються чорти, щоби людям допекти.

Їхня зброя гостра — гріх. Але ви не бійтесь їх.

Не грішіть, частіш моліться, і підуть антипки звідси.

Ангели разом

Ангелу мій, завжди при мені стій

Рано,ввечері, вдень, вночі будь мені до помочі.

( антипки тікають, завірюха збирає різки і теж йде)

Зявляється Оксанка  і повторює ту ж саму молитву. Міняється декорація хати

Ангелу мій, завжди при мені стій

Рано,ввечері, вдень, вночі будь мені до помочі.

До Оксанки вибігають собака та кіт

Кіт

Мяу, мяу, чи знайшла?

Собака

Чом ти дівчино така сумна?

Оксанка

Не зустріла я Святого Миколая, та зрозуміла, що не можна так пізно одній ходити. Добре, що янгол наді мною кружляє. І від зла мене охороняє

Кіт. Он, дивись, бабуся спить. Пильнувала кожну мить.

 Що це, що це

Ангел 1. Яка радість, який рай. Іде Святий Миколай

На сцену піднімається Миколай

Миколай.

Слава Богу, люди добрі

Хай завжди вам добре буде

Хай завжди кожен день і кожен час

По дорогах далеких від краю до краю

Спішив я до вас на гостинну

Ось уже і рік минув, як на оцій землі я був.

Дітям я дари дарував, до роботи наставляв

Поучав сумлінно вчитись

Зло оминати, людей шанувати

На порозі рік новий, різдво Христове

А чи кожен з вас це свято стрічать готовий?

Ангел1 . Живуть добре й в мирі діточки кохані

Ангел 2. Добре вчаться в школі і були слухняні

Знають молитви, вірші, колядки

Ангел 1. Та все ж подаруй, Миколаю ласку Оксанці.

Миколай. Ой,голубонько моя, читав я твого листа, читав. Маю для тебе ляльку

А тепер слухайте мене уважно: враз здоров’я я не можу дати, треба мені підсобляти.

Щоб були здорові бабця і дідусь.

Щоб не знали клопоту мама і татусь

Треба їм допомагати і ніколи не перешкоджати.

Пісня: «Ой хто хто Миколая любить»

Виходять ангелята з Миколає

1.Нічка зорі розсипає,

Тихо-тихо сніг лягає,

Він до кожного віконця

Диво-дивне наближає.

2.І Андрійко, і Марійка

Кожен з них чудес чекає,

Бо готуються зустріти

Час Святого Миколая.

3.Знають діти: Миколай

Добрих, чемних поважає,

Гарним дітям у панчішку

Він дарунок укладає.

Хто не слухав - тому різку

Під подушкою ладнає.

По дорозі йде дідусь з купою пакунків —

Це несе вже Миколай дітям подарунки.

4.А хто буде маму й татка слухати щоденно,

То до того Миколай прийде недаремно.

Принесе він цілі міхи найкращих гостинців,

А для повної утіхи — ще й всім по ялинці.

5.І дівчаткам, і хлоп'яткам цукерки приносить,

Ще й у Бога для усіх здоров'ячка просить.

А хто щиро Миколая слухає і любить,

Того святий Миколай серцем приголубить.

6.Подай, Боже, нашим дітям у мирі зростати,

Щастя, злагоди й любові у достатку мати.

7. Святий Миколай!
Лиш раз в рік таке буває:
Господь небо відкриває,
І на землю поспішає Миколай.
В кожну хаточку, домівку,
Чемним дітям під голівку
Ласку Божу залишає Миколай.

Миколай:

Бачу я, ви добрі діти –

Буде з того Бог радіти!

Хай же вам, мов сонце світить,

Захищає, мов покров,

Божа ласка та любов!

Не за плату-нагороду,

А тому, що чесні зроду,

Що шляхетні, не пусті,

Правді служите святій.

(до ангелів)

Божі слуги, ангелята!

Розвантажуйте санчата,

Розпаковуйте гостинці

Мирославові, Галинці.

Роздавайте всім, як треба,

Подаруночки із неба.

Роздають подарунки

       Фінальна пісня.

Ой пішла зима в танок, вітром дунула в ріжок.

Вся природа, як чарівна казка.

Саме в цей святковий час Миколай прийшов до нас

І зійде на діток божа ласка.

Миколай приніс в торбинці чемним діточкам гостинці.

Всі радіють і співають Миколая закликають.

Подаруночки святкові нам несе зима безкрая.

А ще пряники медові від Святого Миколая.

Ген хурделиця гуде, многа літа всім несе

Всюди білі-білі оксамити.

Тільки полум'я калин та заграви горобин

Та червоні снігурі, мов квіти.

Дуже вдячні ми Святому, що прийшов до нас додому.

Будуть українські діти подаруночкам радіти.

Отож будьте всі слухняні поважайте тата й маму.

Миколай це все побачить, за добро добром віддячить.

Ой щедрик, щедрик. Вже приходить Новий рік.

Святий Миколай нас усіх оберігай.

Миколай:

От настав прощатись час,

Залишаю вже я вас.

Будьте добрі й завжди щирі,

Живіть в злагоді і мирі.

Мамі й татку помагайте,

Менших себе не чіпайте.

Вчителям у поміч будьте,

І мене ви не забудьте.

Швидко мчиться часу лік,

Знов прийду я через рік

На велике, світле свято.

З Миколаєм вас, малята!

Захід на правову тематику

"Я маю право!"

Паспорт

1.Назва заходу: «Я маю право»

2. Класи проведення: 7-10

3. Форма проведення: групова (агітаційно-пропагандистська бригада)

4. Прізвище, ім’я автора - Наталя Василівна Гут

5. Місце роботи: Милівецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Чортківської РДА

6. тел. – 068 017 19 15, адреса електронної пошти – natalagut@ukr.net

                      

 

                                                                                   Епіграф до заходу:

Кожного разу, коли вмирає справедливість, це немов би так, як би її ніколи не існувало. Визнання прав людини означає визнання права кожного заявити: я володію цими правами, що б ви не говорили і не робили, тому що я, точно так само як і ви, людина.

Назва заходу: «Я маю право»

Мета: Активізувати правове виховання учнівської молоді, сприяти формуванню у підростаючого покоління громадян поваги та гідності до прав та обов’язків людини і дитини, норм та правил співжиття людей у суспільстві, відповідальності за свої вчинки, громадянської позиції та розуміння важливості розбудови національної правової демократичної держави, правового суспільства, усвідомлення нерозривного зв’язку прав людини і збереження миру, показати значення Загальної декларації прав людини як міжнародного стандарту прав. Актуалізувати важливість громадянської освіти, розповісти учням про їхні права й свободи, визначені Конвенцією про   права  дитини; навчити правильно реалізовувати свої права; виховувати в  учнів поважне ставлення до власної особистості та інших.

Форма роботи: агітаційно-пропагандистська бригада, форма роботи - групова;

Обладнання: мультимедійна дошка, плакати, ілюстрації до заходу,банер з надписом «Права дитини», велике полотнище для створення веселки.

(Святково прибрана зала, на екрані висвітлено назву заходу, розпочинається захід переглядом відеоролика «Права дитини в Україні»  - https://www.youtube.com/watch?v=LaG2NjtW-Nc)

Вступне слово виховника: Права людини як броня — вони захищають нас; вони як правила — говорять нам, як себе поводити; і вони як арбітри — ми можемо до них звертатися. Вони абстрактні — як емоції, і, як емоції, вони належать всім й існують, що б навколо не відбувалося.
Вони подібні до природи, тому що їх можна зневажити; та до духу, тому що їх неможливо зруйнувати.

Подібно до часу, вони  однаково  ставляться  до  всіх нас: багатих і бідних, старих і молодих, білих і чорних, високих і низьких. Вони пропонують нам повагу, і вимагають від нас ставитися з повагою до інших. Вони подібні до доброти, правди і справедливості: ми можемо розходитися в думках стосовно їхнього визначення, але ми впізнаємо їх, коли бачимо, що їх порушують.

Сьогодні наш захід присвячений темі «Права людини», а особливо правам дітей. Але не забуваймо, що, крім прав, діти мають ще й багато обов’язків як перед батьками , так і перед школою, державою.

(Звучить голос із-за куліс, на сцену вибігають учасники агітаційної бригади під музику, говорять слова, піднімають відповідні плакати)   (Додаток№ 2)

Голос:

Я маю право на життя,

Я маю право на свободу,

Я маю право на освіту,

А також на щастя для мого народу!

1 учасник: Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права. Взалежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.

2 учасник: Основним міжнародним документом, який регулює відповідне питання, є Конвенція про права дитини від 20.11.89. В українському законодавстві основними правовими документами з цього питання є  Конституція України, Сімейний кодекс України, Закон України «Про охорону дитинства», Цивільний кодекс України.

3 учасник: Серед загальних прав дитини, які гарантуються міжнародним та національним законодавством, як правило, виділяють наступні в певному зростанні:

4 учасник: право на життя;

5 учасник: право на охорону здоров'я і безоплатну кваліфіковану медичну допомогу;

6 учасник: право на безпечні умови для життя і здорового розвитку;

7 учасник: право на ім'я та громадянство;

8 учасник: право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку;

9 учасник: право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності;

10 учасник: право на свободу совісті та релігійних переконань;

1 учасник: право на отримання інформації, що відповідає її віку;

2 учасник: право на звернення (зокрема, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації)

3 учасник: право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності ;

4 учасник: право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та право на піклування батьків;

5 учасник: право на освіту;

6 учасник: право на майно та житло;

7 учасник: право на працю ;

8 учасник: право на об'єднання в дитячі та молодіжні громадські організації.

9 учасник: Україна є однією з країн, що ратифікувала Конвенцію про права дитини в 1991році. Саме ця Конвенція визначає, які права мають діти в нашій країні. Крім того, вона вказує на обов'язки батьків, які несуть відповідальність за своїх дітей і поважає їхнє право керувати дитиною в межах даної Конвенції.

Разом: Ми знаємо свої права і вас навчимо!

( З даних плакатів утворюють колаж, зі зворотньої сторони виходить – «Я маю право») Додаток №3

10 учасник: Так, ми маємо багато прав, але одне з прав протягом віків порушується нашими сусідами, це право жити у вільній, незалежній країні, розмовляти рідною, наймилозвучнішою мовою у світі, співати найпрекрасніші пісні… І, на жаль,   право на мир порушується на своїй же землі…

(Звучить тривожна мелодія. На сцені учасники утворюють коло з ланцюга, в центрі дівчина в чорному говорить слова)

Я маю право жити на землі,
Творити, дихати, учитись.
Примножувать  багатства всі її,
Своєю Україною гордитись.
Я маю право Україну восхвалять,
Боротися за неї, і за честь стояти.
Безкрайнії поля її любити,
І щовесни  журавликів із вирію зустріти.
Я маю право на веселку й на весну,
На щедру осінь і на тепле літо,
На зиму, так безмежно чарівну,
І на лани із стиглим житом.
На золотаве сонце в небесах,
Що щедро Україну зігріває.
На соловейка спів в гаях,
І на любов батьків, безмежну і безкраю.
                                                  Олена Більська

(Розриваючи ланцюг, проривається крізь  вогонь, який учасники імітують  з червоних стрічок)

Наш прапор – миру й правди зоревід:

Безхмарне небо з сонцем на долоні.

Наш герб тризубий – волі гордий зліт.

Це не хижак пожадливий в короні.

Свого добра в нас вистача для всіх –

Чужих земель ми зроду не чіпали.

Бо кривда інших – то великий гріх.

Нас пращури лиш доброго навчали.

Ми вільні духом і тому – борці:

В кайдани нас повік не закувати.

Як не з гранатою, то з каменем в руці

Ми будем рідну землю захищати.

Ми переможемо! Бо правда в нас одна,

Нескорена, з надією святою:

Була б Вітчизна вільна і міцна!

І ми готові стати до двобою.

Та й не самотні ми: за нами – світ.

І у ворожих лавах маєм друзів.

Тож не зів’яне калиновий цвіт!

І кожний буде мати по заслузі.

                                     Ірина Васильківська

(Учасники розкривають синьо-жовте полотнище. Виконується хореографічна композиція під пісню Юлії Рай «Балада про Землю»)

Пісня: «Балада про Землю»

(На екрані з’являється відео https://www.youtube.com/watch?v=794A6FclYN4

«Вустами дітей: які обов’язки мають діти?»)

Слово вчителя:

         Ми бачимо , що діти мають багато прав, але не забуваймо і про обов’язки  дітей перед батьками, школою, державою.

Сам Господь окреслив обов’язки дітей супроти батьків цими словами: «Шануйте свого батька і матір!». Батько і мати – це найбільші добродії дітей, після Бога, котрі дали їм найцінніший дар – життя. Крім цього батьки – це заступники самого Бога для власних дітей. Оскільки Він передав батькам частину своєї влади та звелів виховувати дітей для Його слави. З цього випливають наступні обов’язки дітей щодо батьків:
пошана, любов, послух, підтримка, духовна опіка.

(Інсценізація народної легенди: «Як мати зозулею стала». На сцені

мати у ліжку, діти заклопотані своїми справами та імпровізований ліс – хореографічна постановка)

Ведучий: Були собі чоловік і жінка і мали четверо дітей. Жили вони з риболовлі. Якось чоловік застудився і помер. Жінка сама ловила рибу і годувала дітей. Та незабаром і вона застудилась і злягла хвора. Лежить у постелі, а дітей і немає чим годувати. Вже й у неї пересохло в горлі, мовила тихо до дітей:

— Діточки, діточки, подайте мені води. Бо не дам собі ради, щоб підвестися самій, а пити так хочеться.

— Нема в хаті води, -  одказують діти.

— Візьміть глечик, підіть до річки та й наберіть води.

Одізвався старший хлопець:

— Я не маю чобіт, нехай іде сестра.

Мати до дочки:

— Піди, доню, принеси мені води.

— Я не маю хустки завинутися. Нехай іде менший.

Просить мати меншого сина:

— Піди, Івасику, принеси мені водички.

— Я не маю в що вдягнутися, - одказує син.

(Звучить тривожна мелодія сопілки, мати одягає пір’я, крила, навколо неї танцюють птахи)

Ведучий: Так ніхто і не приніс хворій матері води.

Пішли діти надвір, граються, а мати в хаті ледве-ледве підводиться з ліжка, обростає пір'ям. А найменший хлопчина саме вбіг у хату, бачить —— мати вже стає зозулею, став гукaти до брата і сестрички:

Син: Наша мати стає зозулькою, хоче одлетіти од нас. Скоренько біжімо по воду для неї.

Ведучий: Схватили діти хто що: глечик, кружечку, відро. Всі побігли до річки, набрали води і кричать навперебій.

Діти: Мамочко, мамочко, пий воду.

Ведучий: А мати вже вся обросла пір’ям, стала зозулькою, одлітає од хати.

Мати: Ку-ку, ку-ку... Пі-зно, ді-ти, пі-зно... Ку-ку, ку-ку…

(На сцені плач дітей)

 Ведучий: І стала одлітати. А діти за нею бігли, бігли, збиваючи по грудах ноги до крові. І до цих пір у лісах, на полянах стелиться мох з червоними краплинами: то, кажуть, ті краплини крові, що стікали отоді з ніг дитячих.

А мати назавжди одцуралася рідних дітей і донині літає зозулею.

Пісня: «Стежка до батьків»

(Учасники вибігають на сцену і говорять)

Разом: МИ

1.     Зобов’язані поважати і слухати своїх батьків.

МИ

2.     Зобов’язані здобувати освіту, старанно навчатися в школі.

МИ

3.     Зобов’язані дотримуватися Конституції України.

МИ

4.     Зобов’язані не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

МИ

5.     Зобов’язані шанувати державні символи України.

МИ

6.     Зобов’язані берегти культурну спадщину, природу України.

МИ

7.     Зобов’язані дотримуватися правил дорожнього руху.

РАЗОМ: МИ маємо обов’язки!

Слово вчителя: Як бачимо, на основі формування прав та обов’язків дитини формуються права та відповідальність за свої вчинки у дорослих людей. То ж привчаймо наших дітей до дотримання законів змалку, вчімо їх поважати старших, шанувати рідну мову, культуру, природу рідного краю та самостійно відповідати за свої вчинки.

         І головне, не забувайте, що кожна людина має право на щастя -  просте людське щастя!

                            Пісня: «Щастя нам українцям»

Ми -  роботящі люди, на щастя маєм право.
У нас родючі землі і сонце золотаве.
І тихоплинна річка дзеркалом усміхнеться.
Хай же нам в Україні щасливо всім живеться!
Приспів:
Нехай вино іскриться
В келихах золотих.
Ми ж вами – українці,
Більше нема таких!
Гей, наливай по вінця
Ще й гопака танцюй!
Щастя нам, українцям,
Доленько подаруй!

Біла ромашка в полі, в лузі рясна калина,
Райдуга в небі яснім. Все це моя країна.
Жовтий і синій колір у знамені злилися,
Хлібні поля за обрій колосом налилися.

Ну ж бо нам об’єднатись на всі благії справи
Ради своїх нащадків, ради своєї слави!
Щоб ми жили, як треба, в щасливім сьогоденні
І дякували Богу за це благословення.

Учасник малює на великому , заздалегідь заготовленому полотнищі, веселку, говорячи слова:

Я маю право на веселку весняну -

Червоно так любить свою країну,

і мову її ніжну солов’їну.

Так палко, як ніхто ще не кохав!

Я маю право на веселку весняну –

Оранжево, як спалах вогняний,

Йти до мети своєї кожну хвилину,

Нести між люди погляд свій ясний!

Я маю право на веселку весняну –

Так жовто, наче сонце палахтить,

Любить батьків своїх, свою родину,

За неї щиро Господа молить!

Я маю право на веселку весняну –

Зелено, щиро берегти природу.

Дуби, берези і стрункі тополі –

Бо це майбутнє мойого народу.

Я маю право на веселку весняну –

Блакитно так, як неба голубінь,

Молить до Господа  молитву щиру,

Вдивляючись в небесну синь!

Я маю право на веселку весняну –

Так синьо-синьо, вперто й ненаситно

Брати знання з усіх людських криниць,

Щоб потім мати гідне місце у суспільстві

Я маю право на веселку весняну

Так лагідно,бузково мати волю

І на своїй ріднесенькій землі

Плекать її століттями квітково.

Всі учасники заходу виходять на сцену,завершується виховний захід флеш мобом на мотив пісні «Нам потрібне мирне небо» , який закінчується запусканням в повітря паперових літачків із надписами  «Я маю право на ….» (кожен заздалегідь готує надпис)

Додаток № 4

                             Список використаної літератури:

1.      Права  дитини: Посібник для журналістів / Зоріна О'Доннелл, Д. Коник, Л. Логінова та ін.; Дитячий фонд в Україні,-К.,2002.-116 с.

2.     Конвенція ООН про права дитини – Вікіпедія.

3.     http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561033. Клуб поезії ; Рубрика: Вірші, Лірика; І.Васильківська

4.     Автори /. Олена Білінська (1984) « Я маю право жити на землі"